RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.

З висоти пташиного польоту Нан-Мадол має вигляд лабіринту малих островів, розкиданих довкола південно-східного узбережжя вулканічного острова Понпеї на заході Каролінського архіпелагу. Уважний погляд невдовзі запримітить систему у смарагдовому хаосі неприкаяних клаптиків суходолу: дев’яносто два острівка утворюють вулиці, площі і провулки, з’єднані каналами, причому не як заманеться, а строго по прямій. У години відливу вода відходить, звільняючи шлях до мегалітичних будівель небаченої величі.

Фото outpostmagazine.com

Руїни Нан-Мадола вирізняє оригінальний спосіб кам’яної кладки, котрий не зустрічається ніде у світі, окрім сусіднього острова Кусаіе, де знайдено рештки ще одного стародавнього міста – Лелу. Монументальні колони з базальту, складені хрест-навхрест, утворюють грандіозні споруди заввишки від восьми до вісімнадцяти метрів. маса блоків сягає тридцяти тонн і більше. Тим більш дивно, що базальтові скелі, де, імовірно, добували сировину, виявлено тільки на протилежній стороні Понпеї.

Те, як неграмотні аборигени рухають багатотонні глиби, не вкладається у свідомості зачарованого мандрівника, тому не дивно, що довкола «тихоокеанської Венеції» вирують окультні пристрасті. Кому тільки не приписують будівництво Нан-Мадола – то прибульцям із космосу, то расі велетнів із загиблого континенту Лемурія, а то й поготів підводній армії великого і жахливого Ктулху. Адже сам Лавкрафт у повісті «Тінь над Іннсмаутом» дає зрозуміти, що мегаліти Нан-Мадола і Лелу створені Великими Стародавніми.

Фото pohnpei-adventure.com

Насправді у надприродному втручанні не було потреби – цілком вистачало підручних засобів. Лава, що застигала, сформувала вертикальні базальтові виходи у вигляді шестигранних колон, так що можна було не вдаватися до обробки каменя, а для підйому і переміщення блоків острів’яни використовували важелі, знайомі ще первісній людині. Плити часто зазнавали пошкоджень під час транспортування, але аборигени навчилися закладати проміжки щойно зрізаними кораловими голівками. Під величезною вагою кладки корал, що засихав, перетворювався в щільну герметичну масу, що замінювала розчин.

За даними радіовуглецевого аналізу, Нан-Мадол забудовували в кілька етапів протягом V–VIII століть. Фундаментами споруд, занурених у воду слугували осколки зруйнованого атола, що фігурує в легендах під назвою Ханімвейсо – «обитель богів». Розквіт міста припав на період правління династії Сауделер. Історія боротьби за владу відображена в епічних легендах про братів-близнюків Олосипу й Олосопу. Обидва вони володіли таємними знаннями, тому їм було неважко підкорити всі острівні племена. Дбаючи про процвітання царства, близнюки збудували місто на честь бога врожаю, примусивши дракона підняти «землю богів» з морського дна. Після смерті Олосипи Олосопа став одноосібним правителем Понпеї, а його син заснував рід Сауделер, що правив з 1200 до 1648 року.

Фото pohnpei-adventure.com

У північно-західній частині Нан-Мадола збереглися культові споруди, за якими можна скласти уявлення про ритуальні практики Мікронезійської імперії. Боги і богині ототожнювалися з тваринами, причому кожному тотему належав розкішний храмовий комплекс на окремому острові. Центральний храм був розташований на острові Іцед, де поклонялися морському богові Ріікі в образі вугра. До наших днів дійшли два кам’яних басейни: один із них був призначений для божественного вугра, а в другому вирощували дрібну рибку на прокорм «божества». На сусідньому острові мешкала богиня Нанунсунсан в образі черепахи. Драйвери і досі знаходять на дні каналів панцирі принесених в жертву «богинь», прикрашені смарагдом.

Сауделери веліли вождям народів переселятися в Нан-Мадол поближче до богів і духів. За такі почесті треба було прославляти імператора до кінця своїх днів, однак за ширмою показної великодушності чітко проступали політичні мотиви. На ізольованій території набагато простіше організувати нагляд за потенційними лідерами й обмежити контакти старійшин з простолюддям, невдоволеним непомірною даниною і безчинствами царської свити. Легенди твердять, що серед правителів траплялися і канібали, за наказами яких викрадали людей.

Занепад Нан-Мадола пов’язують з нашестям войовничих племен острова Кусаіе. За легендою, вождь завойовників Ізокелел приходився сином богові грози, котрий вирішив дати урок хороших манер останньому Сауделерові. Коли царський палац на острові Пан-Кадира оточили воїни, тиран кинувся у воду і перетворився в рибу, а місто, прокляте богами, обезлюдніло і прийшло в занепад, ставши притулком нечистих духів.

Постарілий мавзолей Сауделерів на острові Нан-Дувас досі вважається домінантою Нан-Мадола. Цитадель обступають подвійні фортечні стіни і три незамкнені фортифікації, розділені ровами. Проникнути у двір можна тільки через крихітний лаз: заповзаючи у фортецю на колінах, острів’яни проймалися почуттям власної нікчемності. Тих, хто не виявляв належного трепету, чекала холодна камера у підземній в’язниці, а майно жертв монаршого свавілля вилучалося на користь казни.

Фото pohnpei-adventure.com

Ходили розмови, нібито в роки японської окупації з Нан-Мадола вивезли платинові саркофаги Сауделерів та інші скарби, знайдені при розкопках храмів. Чемна відповідь Токіо на офіційний запит американської адміністрації Понпеї, звісно, спростувала безглузді чутки… Хоча хто знає, які таємниці приховані за похмурими стінами мегалітів?

Головне фото wondermondo.com

Вам це буде цікаво:
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Подорож до Трансільванії: Знакові місця Румунії
Візит до мальовничої Трансільванії схожий на містичну феєрію, яка відбувається наяву. Проте далеко не всі туристи знають, що варто відвідати в Румунії, крім знаменитого замку Бран, легендарної оселі графа Дракули. Тож OUTLOOK цьому зарадить, надавши можливість самостійно вибрати захопливий маршрут...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Закрити
Outlook facebook page