RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Гданськ

Ми там були: Гданськ

З вікна старовинного дому з високими стелями виднілася частина вулиці Огарної. Чепурні вивіски, симпатичні та оригінальні фасади будівель, квіти, вимощена бруківкою проїжджа частина... Саме з цієї вулиці далекого 1949 року почалося відновлення історичної частини Гданська.

Уперше за кордон я потрапила на початку 90-х. Це була Польща – Перемишль, Краків, Катовіце. Навіть у ті часи була шокована – інші будинки, палаци, костели, інша мова. Потім завдяки своїй професії – я журналіст – побувала в багатьох країнах світу. Однак і надалі дивувалася та захоплюватися тим, що бачила. Поїздки та подорожі – моє улюблене заняття. Минулого літа вперше була в Гданську. Там тепер живе моя подруга. Місто вразило і запам'яталося. Чим? Про це й ділюся з вами.На фото автор

Розклавши речі в апартаментах, я вирушила досліджувати морську столицю Польщі. Гарні в ансамблі і кожен по-своєму будинки на головному туристичному шляху – Королівському тракті (нині вулиця Длуга і Длуга Тарг) між Золотими та Зеленими воротами. Нескінченна шеренга прикрашених квітами кафе і ресторанів – від кондитерських і пивбарів до закладів національної польської кухні. В одному з них пообідала неймовірно смачним супчиком журик у хлібному буханці (є з чим порівняти, наприклад, той-таки журик у варшавському ресторані). Туристичний центр – старовинна Ратуша, яка пронизує своїм гострим шпилем хмари (а Гданськ зустрів дощиком, це було приємно після нещадної київської спеки).

Подумалося: «Чи багато хто з туристів, котрі милуються всіма цими дивовижами, знають, що бачать перед собою не середньовічні будівлі, а їхній образ і подобу початку 50-х років минулого століття?» Історична частина Гданська – Головне місто – набула вигляду, як до війни, 1960 року. Міжнародні експерти назвали реконструкцію безпрецедентною, бо аналогів на той час не було.Жахливий масштаб його руйнувань у Другій світовій неабияк вразив фотографа Януша Уклеєвські. У березні 1945 року бувалий фронтовик приїхав до Гданська. Руїни будівель епохи Середньовіччя надовго стали об'єктами його фотознімків, увійшовши в історію. Як і процес відродження з попелу колись найбагатшого ганзейського міста...Фото tourguideservicegdansk.com

Насправді цей факт із місцевого путівника неабияк вражає. Зі 144 тисяч житлових будинків 95 тисяч було повністю зруйновано! В історичній частині ніхто не жив, бо, власне, було ніде. У міської влади тоді навіть виникла думка перенести центр міста деінде... Та якимось дивом збереглися світлини, старі плани й документи, за якими можна було відтворити образ старовинного міста. Тим паче, що Гданськ після третьої історичної анексії знову повернувся до складу Польщі. І рішення про відновлення старої частини таки було ухвалено 1948 року. «Мою» вулицю Огарну повністю відбудували за чотири роки. Ще за два вже красувалися середньовічні фасади колись купецьких особняків і будинків патриціїв на Длуги і Длуги Тарг. Паралельно відновлювальні роботи вели на інших вулицях. І це в найважчих післявоєнних умовах! Це ж як треба любити своє місто і свою країну, щоб так самовіддано і скрупульозно, без іноземної фінансової допомоги (тільки за державні кошти і самих поляків – так стверджує путівник), фасад за фасадом відновлювати історичну красу майже тисячолітнього на той момент Гданська. Було відреставровано Гданський Журав, ратуші, старовинний млин, стародавні собори. Фото corkairport.com

Та повернімося до славного міста Гданська. Бродити його вуличками – неабияке задоволення. А є місця, відвідати які варто неодмінно. До прикладу, парк Олива. Сам по собі він надзвичайно гарний, вхід безкоштовний і в тутешню оранжерею теж. Але цінність для мене – в кафедральному соборі XIII століття, а ще точніше, в його чудо-органі. Ви чули гуркіт грому, плескіт води, шум вітру або спів птахів у виконанні короля музичних інструментів? Особисто я ні. До того, як побувала на концерті в соборі. Вони тут відбуваються щодня безкоштовно! При цьому сам орган у стилі рококо вражає! У центрі на вітражі Богородиця з немовлям. Ангели, зірки, сонце і місяць можуть рухатися під час виконання музики. Автори створювали його чверть століття. Майже вісім тисяч труб розміром від десяти сантиметрів і аж до 11 метрів! Та що там казати – його треба почути бодай раз у житті.Фото pomorskie.travel

Дістатися парку Олива можна на міському трамваї номер 6. Плата за проїзд – 3 злотих. Придбати квиток можна в автоматі на зупинці. Не ризикуйте прикинутися «зайцем». Контролери там ходять частенько, отже, чималий штраф неминучий. Заощадити можна в іншому місці, якщо хочете прогулятися не тільки чудовою набережною Гданська, а й річкою Мотлава. Прогулянка на стилізованому під старовину вітрильникові коштує понад 30 злотих. Але поруч із Зеленими воротами і вздовж набережної є зупинки муніципального водного трамвайчика. За його маршрутом можна побачити і знамениті верфі (звідки починалася «Солідарність» з Лехом Валенсою), й оборонний форт «Каре» XVI століття, і морський маяк з кулею часу виняткової точності (похибка до 1 секунди за... 200 тисяч років), і саме узбережжя Балтійського моря. Ціна квитка – 10 злотих.Фото eurostudy.info

Інша обов'язкова, на мій погляд, точка – оглядовий майданчик Костелу Пресвятої Діви Марії (Маріацький собор). Нагору ведуть крутезні, аж дух перехоплює, сходи заввишки 82 метри, це близько 500 сходин. Утім, зусилля того варті – краєвид постає чудовий. Та й сам собор (найбільша церква у світі, побудована з цегли) із витворами середньовіччя та бароко, астрономічним годинником з ляльковим театром XV століття точно зачепить душевні струни. Романтикам і поціновувачам архітектури раджу пройтися і випити кави чи коктейлю на вулиці Діви Марії, яка веде до Маріацького собору. Це вельми затишна і гарна вуличка. Не дарма її дуже люблять кіношники.

З розряду «най-най» стала для мене і найбільша в Європі кахельна піч XVI століття. Побачити її можна у Дворі Артуса на вулиці Длуга. Десять метрів заввишки оздоблено 520 кахлями ручної роботи із зображеннями реальних особистостей – польських королів, європейських правителів епохи Ренесансу. У дворі Артуса (його коріння сягає лицарських часів XIV століття) багато чого цікавого – від колекції древніх моделей кораблів до... прообразу барної стійки! Причому лицарі, купці та інші представники еліти приходили сюди не тільки поспілкуватися за келихом пива, а й залагоджувати справи. Дехто з них мав тут сейфи для зберігання коштовностей, важливих паперів і грошей. Іменні з двома дверцятами – дерев'яними та металевими. Утім, розкіш цього антуражу теж треба бачити своїми очима. А ще дзеркала для милих дам були з хитрістю: зображення витягувалися, створюючи ілюзію безумовної стрункості. Тому, напевно, кожна представниця вищого світу була впевнена у своїй привабливості!Фото malaanglia.pl

Щоб обійти всі цікаві місцини, треба приїхати сюди не раз і не два. За рейтингом міжнародного видавця бестселерів-путівників містами «Dorling Kindersley Eyewitness Travel» Гданськ у першій десятці найцікавіших міст світу.

Головне фото gdansk.ru

Вам это будет интересно:
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили промені весняного сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Визначні пам'ятки Польщі: все можуть королі!
Палацові інтриги, шлюби за розрахунком і вражаючі інтер'єри. Ось які асоціації виникають при згадці про життя монархів. А Польща – та ще королівська країна. Тут у лічені хвилини і всього за кілька злотих можна зануритися в цю чарівну для простих смертних атмосферу.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Краків. Устигнути за 48 годин.
На Краків маємо усього 48 годин – треба поспішати! Тож снідаємо тутешнім традиційним фаст-фудом, а саме шматком булки зі смальцем, і мерщій знайомитись із сотнями творів мистецтва і десятками легенд міста на березі Вісли...Зранку найкраще вирушити в серце всіх старих міст, у тому числі й першої столиці Польщі Кракова – ринкову площу, одну з найбільших у Європі.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Істина в зерні, або Кава по-польському
«Франція», «Італія», «Венеція» – такі назви дістали відкриті іноземцями ресторанчики, з яких почалася кавова біографія Польщі. Жителі країни стали одними з найперших гурманів у Східній Європі, котрі оцінили смак та аромат незвичайного напою. Про те, що нове джерело задоволення виготовлене з плодів дерева, яке колись росло в Ефіопії у дикому вигляді, тоді мало хто знав.
Там, де «Король лев» стає реальністю
До речі, сценами для цього художнього фільму компанія «Disney» надихнулась саме у Кенії, а точніше у національному парку «Брама Пекла», що знаходиться на відстані 90 км від Найробі. Хоча і сімбу («лев» з суахілі) разом з іншими хижаками тут не побачиш, бонусом стане прогулянка на велосипеді поміж стада зебрів, антилоп гну та жирафів. Цікаво...?
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Закрыть
Outlook facebook page