RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  На подіумі: Україна

На подіумі: Україна

Український традиційний одяг – цілком унікальний, яскравий і самобутній. Не дивно, що він досі лишається настільки ж актуальним серед українських і закордонних модниць. В останні роки дизайнери все частіше створюють колекції «за мотивами» головного символу – вишиванки, а багато голлівудських зірок час від часу вдягають сорочки з магічними орнаментами, вважаючи їх верхом елегантності.

Ще донедавна національний український одяг був поширений переважно в селах і маленьких містах, де місцеве населення дуже суворо дотримується давніх традицій. Сьогодні ж ми щодня зустрічаємо людей у традиційних вишиванках на вулицях великих міст. І не тільки у свята, а й у звичайні сірі будні, котрі за допомогою різноманітних барвистих орнаментів стають трішечки яскравішими і теплішими.Фото ukrainianchi.com

Історія українського костюма невіддільна від традицій, що існували в Київській Русі. Підтвердження тому знаходимо в легендарному «Слові о полку Ігоревім», де багаторазово згадані такі елементи наряду, як свита, кожух і шаровари. Відтоді в наступні століття перекочував і основний елемент українського національного костюма – сорочка. З давніх часів робота над національним костюмом була сакральним процесом, в якому відображалося прагнення наших рукодільниць передати старовинні традиції і перенести на тканину мальовничу українську природу, що так контрастувала із сумними подіями, котрими протягом століть було сповнене життя народу.

Справжнім витвором мистецтва був жіночий національний наряд. Його ключові елементи – вишиванка, довга спідниця, запаска, жилетка і національне взуття. Талановиті красуні доповнювали цей образ безліччю барвистих деталей – намистом чи бусами, широким поясом, довгими стрічками, а також певним головним убором.Фото uamodna.com

Головний убір був важливою частиною жіночого гардероба, котрий міг багато сказати про свою власницю. Приміром, незаміжні дівчата віддавали перевагу ніжним вінкам, прикрашеним квітами чи яскравими стрічечками, заміжні – очіпку (убору у вигляді шапочки з поздовжнім позаду, котрий зашнуровували), що прикривав волосся. Знімали його жінки тільки перед сном. Очіпки створювали із найрізноманітніших матеріалів, таких як полотно, шовк і парча. Використання дорогих тканин пояснюється тим, що очіпок був популярний у всіх прошарках суспільства. Поверх очіпків вдягали святкову намитку (шматок білого полотна завдовжки від 1 до 5 метрів, котрий в різні способи намотували навколо голови). Ходити без головного убору було небажано: існувало повір’я, нібито це може принести різноманітні біди, такі як неврожай чи повальна хвороба худоби. Що стосується взуття, в теплий час року українки використовували черевики на маленькому підборі, а взимку – шкіряні чобітки з візерунками.

Чоловіче вбрання було також доволі виразним: воно підкреслювало волелюбний характер українців і враховувало особливості їхнього побуту. Складався костюм із вільної сорочки, таких же шаровар, свитки і широкого паска. Головним видом взуття слугували чоботи. Улітку чоловіки вдягали на голову солом’яні брилі, котрі захищали від пекучого сонця. Узимку – шапки із шкіри чи овечої шерсті. Також у холодну пору року видублені овечі шкури використовували для виробництва кожухів. Почесне місце в зимовій «колекції» займали жилетки з овчини, свитки, жупани.

Головна особливість українського національного костюма в тому, що за загального принципу наряду майже кожен регіон створював його власний унікальний варіант. Відмінності починалися з візерунка і кольору вишивки і закінчувались на деякій різниці у ключових елементах. Наприклад, гуцула легко було впізнати по кресані – чорному фетровому капелюху, прикрашеному пряжкою, з-під якої стирчало пташине перо. Жителі гірських районів дуже полюбляли носити кептар – безрукавку із хутра, котра зігрівала і захищала від гірських вітрів. Був ще й лейбик – та ж безрукавка, але вже із сукна, котра припала до смаку жителям північної частини країни. А от мешканців західних регіонів вирізняло особливе взуття - постоли, котрі робили із цільного шматка шкіри і носили поверх онуч.Фото uamodna.com

Особливим таїнством для кожної української рукодільниці була вишивка. Вона мала сакральне значення. Кожен орнамент ніс власний закодований сенс і мав приносити щастя, сприяти доброму врожаєві чи довгим роками подружнього життя. У кожному регіоні були поширені власні кольори. Наприклад, центральні області славилися своїм червоно-чорним орнаментом, південь – червоними і жовтими кольорами.

Традиційні наряди багатьох країн так і не змогли влитися в нове століття. Їх шанують, використовують на всіляких національних святах, але у повсякденному житті використовують вкрай рідко. У випадку з Україною все не так: без деяких елементів гардероба, таких як блузи і плаття, прикрашених традиційними орнаментами, чоловічі капелюхи і теплі кожушини, ми просто не можемо уявити наше життя. І така прихильність закономірна, адже вони перегукуються з одягом наших предків, не даючи змоги національному наряду піти у минуле, але обіцяючи йому довге майбуття.Фото poetryclub.com.ua

Головне фото novograd.city

Вам це буде цікаво:
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
ГДІПу-27. Дипломати вітають!
У Київському національному академічному театрі оперети 16 травня 2019 року відбулося відзначення Дня вишиванки та святкування 27-ї річниці заснування державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Танець заради благодійності. Іноземні дипломати на щорічному балі в ІМВ
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та особисто директор Валерій Копійка запросили усіх охочих підтримати студентську ініціативу Благодійного балу ІМВ-2019.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні, у найвіддаленіших між собою частинах світу. Ми пропонуємо кілька варіантів таких квіткових килимів на будь-який смак.
Diplomatics Greetings для студентів зі Шкіл молодого дипломата м.Харків та м.Київ
OUTLOOK та ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (ГДІП) проведуть захід Diplomatic Greetings 23 квітня 2019 року. Наші організації багато років поспіль працюють та реалізовують проекти у співпраці з іноземним дипломатичним корпусом.
Дружини іноземних дипломатів відвідали лекцію про українські традиції
У середу, 9 квітня 2019 року, з ініціативи та організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», міжнародного жіночого клубу ASCK у Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» відбулася лекція, присвячена традиційному вбранню українок.
У Києві відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті»
11 квітня 2019 року у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті» під гаслом «Пізнаємо світ – світ пізнає нас», приурочений до Дня Європи у місті Києві.
Українські Сади Семіраміди
Вы колись помічали, як манять парки, коли надворі стає тепліше? І що відбувається, коли раптом опиняєшся там? Час завмирає, а всередині тебе щось починає пульсувати. Пропонуємо відвідати разом з OUTLOOK найкрасивіші парки України, з яких ви вийдете оновленими.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Історія однієї вулиці: проспект Дмитра Яворницького
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
Візит дипломатів до міста Острог
У суботу, 23 лютого 2019 року, Надзвичайні і Повноважні Посли іноземних держав, представники дипломатичних місій, міжнародних організацій, Державного управління справами Президента України та Міністерства закордонних справ України відвідали центр зародження та розвитку української освіти – місто Острог – за організаційного сприяння й участі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв у співпраці з Національним університетом «Острозька академія».
Дипломатичний прийом з нагоди національного свята Республіки Сербія
13 лютого відбувся урочистий захід з нагоди головного національного свята Сербії - Дня державності, який відмічається на офіційному рівні з 2001 року і знаменує День початку сербської революції проти Османської окупації в 1804 році.
"Україноканадці". Посол Роман Ващук відкрив виставку в Києві
12 лютого в Музеї української діаспори за підтримки Посольства Канади в Україні відкрилась виставка, присвячена українській діаспорі у Канаді. Метою проекту є відображення для загалу життя українських канадців, їх невпинну роботу у новій країні та вклад, який вони вносять щодня.
Вічна любов. Пам’ятники коханню в Україні
Скільки важить кохання і чи можна виміряти його обсяг? А чи має воно центр ваги і як поводиться у спеку та в снігову заметіль? Певна річ, кохання ефірне і радше нагадує шалених метеликів, що несамовито танцюють у животі. Однак люди, котрі особливо глибоко відчувають, навчилися «творити кохання» і передавати його сенс у камені, дереві, металі для інших.
From Київ with торт
Київські аеропорти, вокзали та автобусні станції мало відрізняються від аналогічних об'єктів в інших великих містах. Та це лише на перший погляд. Якщо ж придивитися до пасажирів трохи уважніше, в руках у кожного третього можна побачити круглу біло-зелену коробку. Саме в ній міститься сувенір на згадку – знаменитий «Київський торт».
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Знай наших: ДахаБраха
Їхня пісня Sho Z-Pod Duba звучить у серіалі «Фарго» і рекламному ролику з Девідом Бекхемом, тайські школярки вчать «Колискову» на уроці музики, а концерти гурту з нетерпінням чекають по всьому світу. Продовжуючи серію надихаючих історій про талановитих українців у рубриці «Знай наших», Outlook розповідає про найбільш самобутній і популярний за кордоном український колектив «ДахаБраха».
«Німецький сад» знову відкрив двері для киян та гостей міста
Посольство Німеччини в України традиційно в вересні організувало день відкритих дверей – «Німецький сад». Кияни та гості міста змогли познайомитись з діяльністю Німеччини в Україні та поспілкуватися з представниками німецьких посередницьких організацій.
Закрити
Outlook facebook page