RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Східна музика суфіїв: Кавалі

Східна музика суфіїв: Кавалі

«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.

Суфії не уявляли свого життя за замкненими дверима, намагаючись подолати будь-які обмеження, хай то узи сім’ї, межі одного дому чи кордони країни. Вони мали відмовитися від комфортних умов, долаючи тягу до земного. Так кочовий спосіб життя стали трактувати як єдино можливий спосіб духовного розвитку, позбавлення від прив’язаностей до звичних речей і людей. Суфії вбиралися в шерстяний одяг («суфи»), що виглядав просто і трохи грубо, чимось нагадуючи недбало зіткану волосяницю. Звідки ми знаємо про це зараз? Звісно, із стародавніх пісень, єдиної речі, що лишилася у швидкоплинному житті після того, як її розвіяли по вітру. Один із суфійських поетів Румі говорив про це так: «Душа на Землі – у в’язниці, і вона лишатиметься там, доки живе на Землі».Фото indiaprwire.com

Суфійські Кавалі прийнято ділити на два типи. Один, що зветься Рінд, оспівує вільне життя «одним днем». Рядок за рядком суфії говорили про те, що, тільки зупинивши бурхливу діяльність і поглянувши на життя, яким воно є, можна відчути дух вічності. Ці люди, багато з яких вели духовне життя, зверталися до народів, пропонуючи філософськи відчужений погляд на світ. На їхню думку, людині властиво жити або споминами минулого, або планами майбутнього, і це заважає їм насолоджуватися життям, що протікає тепер. Послідовники напрямку Рінд допускали можливість короткочасних розваг, головним критерієм було отримання найвищого задоволення тут і тепер. Однак така філософія була піддана жорсткій критиці іншою течією – Салік. Це слово у перекладі означає «той, що іде містичним шляхом». Прочани і шукачі духовності прямували шляхом відречення від земних благ, виступали за певний аскетизм у житті, відмову від розкоші і плотських насолод. Вони виконували божественні обітниці і ритуали, що називали одним словом «радіння», під акомпанемент музичних інструментів, провідна роль з-поміж яких належала флейті нея.

Перш ніж стати суфієм, співак мав пройти особливе навчання, котре за своєю складністю можна порівняти із сучасною університетською освітою. Суфій мав досконало оволодіти знаннями теоретичної філософії, бути поінформованим в нюансах різноманітних культур, а також володіти кількома мовами (арабською, персидською та урду). До речі, щоб підтвердити знання мов, суфій складав величезний іспит, декламуючи понад п’ятсот віршів.f7dc8905a6d242a67a66ce9d1db3e2c3.jpgФото pinterest.de

У середовищі суфіїв пісні Кавалі вважали духовною практикою, адже в їхніх текстах зустрічалися згадки про той чи інший проміжок земного шляху, котрий проходить людина, яка бажає пізнати свій внутрішній світ. А саме Кавалі розповідають про необхідність каяття (Штауба), утримання (вара), відмови від матеріальних ресурсів (зухд), уповання на Божу справедливість (таваккул), смиренного долання злиднів (факр), терпіння (сабр) і проголошення подяки не тільки за блага, але й за випробування (шукр).

Серед найдавніших представників суфійської течії в історії лишилося ім’я Джалалладіна Румі (XIII століття). Руні був чільником ордена дервішів, у своїх віршах проповідуючи принципи людської рівності незалежно від соціального і матеріального статусу. Один з найбільш відомих літературних творів Румі під назвою «Диван» об’єднав східні жанри – касиди, газелі і рубаї. У своїх піснях Румі радив прямувати дорогою суфіїв. Що за нагорода чекає слухняних послідовників? Виконавці Кавалі говорили про душевну гармонію, котру розуміли як поєднання Божественної присутності, любові, умиротворення, надії, пристрасті, довіри, спокою і, нарешті, глибокої впевненості у своїх силах.

У кожному вірші, котрим суфії надавали музичних ритмів, звучала любов. Утім, звернення до Укоханого не передбачало освідчення, адресованого конкретній людині. Таким чином суфії зверталися до вищих сил, закликаючи добро в суспільство, бо вони вірили, що ворожнеча і ненависть походять через відсутність любові і мудрості в людини. Про це символічно співав Румі в Кавалі, що розповідає про те, як чотири друга вирішили купити виноград. Щоправда, ці люди походили з різних країн, де цей плід називався по-різному – «ангур», «узум», «стафіль» и «айнаб». Не бажаючи чути докази одне одного, друзі всерйоз посварилися. Звичайно, насправді це притча не про недалеких дружків, котрі не змогли знайти спільну мову в такому простому питанні, а про політичні і релігійні тертя в різних країнах, де кожна держава бажає дбати тільки про власні інтереси, не думаючи про інші національності. Тому наприкінці Кавалі Румі твердить: «Тоді б умить закінчилась війна: /Слова різняться – суть у них одна,/І тільки лиш мудрець неложний/ Безглуздим спорам край покласти може!»Фото unikaz.asia

Румі заснував братство мандрівних і танцюючих дервішів і тим самим започаткував суфійську традицію запального танцю під живу музику. Утім, танець у пісенному обряді Кавалі мав особливі правила: він повинен був представляти крутіння з постійним підніманням рук до неба, що символізувало молитву людини. Дервіші поставали перед випадковими глядачами релігійного дійства, вдягнені в очіпки і чорні накидки. Під час танців останні падали на землю, і дервіші лишалися у білому вбранні. При цьому чорний колір вважали символом смерті, а білий – наступним за фізичною загибеллю воскресінням душі. Поєднання танцю і мелодій суфії вважали найбільш дієвим засобом очищення емоцій, адже музика містить найщиріше і непідкупне звернення до серця людини.

Головне фото travelcalendar.ru

Вам это будет интересно:
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
У Києві відкрилась виставка азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Закрыть
Outlook facebook page