RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Гірокастра: «албанський Рим»

Гірокастра: «албанський Рим»

Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.

Середземноморський клімат Балканського півострова зі спекотним літом і прохолодною зимою посприяв процвітанню заснованого ще в дванадцятому столітті міста. Гірокастра зовсім не курортна місцина, та це не перешкоджає їй приваблювати численних туристів фактурною долиною річки Дрін та архітектурою часів Османської імперії. Племена тоск тут займалися сільським господарством і садівництвом, візантійці і турки стверджували свою могутність. У спадок від колонізаторів містечко отримало «турецькі куле», котрі як ніде збереглися тут в такій великій кількості. Ці білі будинки з кам’яними дахами і з вікнами різноманітної і вигадливої форми причаїлися на середньовічних вуличках. Вони, як гриби, розрослися на скелястій місцевості і тягнуться до вершини, куди видерлася велична фортеця.

Фото blogspot.com

У міру наближення до міста тут і там на поверхні ґрунту можуть з’являтися нібито сліди тунелів кротів. Придивившись, розуміємо, що це лідер комуністичної партії Енвер Ходжа нагадує про себе бункерами, розсипаними по країні. Особливо вони запали в око любителям військово-історичних об’єктів, але й туристи зроблять для себе цікаві відкриття. Керівник країни відбудував ціле підземне місто з житловими кімнатами, відсіком для боєприпасів і концертним залом. Масштабна підготовка до життя після атомної війни! У трапезній тепер можна вільно перекусити, а на самій території застати перформанси – уряд знайшов місце для творчої самореалізації митців. Бункери зустрічаються у полях і гірських схилах. Якийсь час вони були покинуті, потім їх стали застосовувати як стійло для тварин, а під час житлової кризи використовували як повноцінні будинки. Зовсім не дивуєшся сюжетові фільму Еміра Кустуриці «Андеґраунд», де містяни ховалися в аналогічному підпіллі від війни, що вже скінчилася.

Фото img.ev.mu

Етнографічні музеї відіграють важливу роль – вони занурюють у побут минулих часів, відображають у деталях колишню дійсність. Можна випробувати старі ремесла і скуштувати страви із старої печі. Південне місто не відстає і знайомить з національними костюмами, інтер’єром. Нібито все, як зазвичай: кімнати, предмети побуту. Ось тільки екскурсовод робить більше, ніж розповідає стандартну притчу і тягне своїми історіями у зовсім інший вимір. Утім, не лише музей зберігає дух середньовіччя. Місцеві жителі і у своєму сучасному житті не відмовилися від укладу минулих часів. На офіційному рівні албанці зберігають традиції, проводячи фольклорний фестиваль: танцювальні колективи і хори збираються разом з усієї країни, збільшуючи кількість відвідувачів міста.

Вона виросла ще в тринадцятому столітті і несла важливу оборонну функцію. У різні періоди з’являлися ті чи інші добудови. Головний масив було зведено в тринадцятому столітті, у п’ятнадцятому після захоплення володінь турками почалися модифікації, а остаточна модернізація з годинниковою вежею та акведуком припадає на початок дев’ятнадцятого століття. Без в’язниці теж не обійшлося – її збудували в 1930 – 1968 роках. Знайшли застосування й артилерії, організувавши тематичний музей. Ясна річ, статну фортифікацію можна споглядати з будь-якої точки міста, а от саму перспективу можна оцінити, тільки вилізши на вежу.

Фото invest-in-albania.org

Місто відзначається підприємницькою жилкою – у XVII столітті після періоду занепаду Гірокастра знову почала процвітати значною мірою завдяки появі східного базару і стала важливим торговим центром. Згідно з османськими традиціями, кілька вулиць виділено для базару, а житловий будинок став складом із крамницею. П’ять вулиць за проектом правителя того часу Мемі-паші об’єдналися й отримали назву «Новий базар». «Урбан-хореографія» панує на прилавках – неквапливими жестами торговці пропонують знаменитий білий сир, тонкий східний шовк і, звісно ж, місцеві сувеніри. Базарну мечеть розташували таким чином, щоб частково здавати в оренду торговцям. Вона єдина лишилася поза забороною на релігію в часи вождя і вважається пам’ятником архітектури.

Фото zenithtravelalbania.com

Ріка, що приділила увагу Гірокастрі… Найдовша в Албанії, вона народилася в танці злиття Білого і Чорного Дріна і мчить через вишукані ландшафти Північно-Албанських Альп. Ріка ділиться на два рукави – Північний, що впадає в Адріатичне море, і Південний, що пірнає в Дрінську затоку. Судноплавство не зіпсувало природність вод, а гідроелектростанції футуристично нагадують про свою користь. Гордість албанців вийшла на світовий рівень після номінації природної пам’ятки як одного з нових чудес світу. 

Головне фото albaniatours.al

Вам це буде цікаво:
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау. Парадоксально, та відвідування однієї з найбідніших держав світу коштуватиме дорожче за пристойний європейський курорт.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька зимових днів.
Закрити
Outlook facebook page