RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Музо, прийди! Рецепти великих письменників

Музо, прийди! Рецепти великих письменників

Що треба зробити, щоб спіймати музу або налаштуватися на творчий лад? «Слухати класичну музику, вживати більше антиоксидантів, які сприяють роботі мозку, або просто частіше гуляти на свіжому повітрі», – відповісте ви. А ось і ні! Багато великих майстрів пера думали інакше і шукали натхнення деколи в зовсім незрозумілих речах. Однак те, що є незвичним для середньостатистичної людини, цілком природно для творчої.

Лише уявіть, наприклад, як рядовий бухгалтер, готуючи звіт, сидить з опущеними в тазок з холодною водою ногами, а кухар складає меню в оголеному вигляді... Безумовно, їх би вважали, як мінімум, дивними, а можливо, і взагалі відправили б на примусовий огляд. Та якщо поставити на їхнє місце когось з креативних – все начебто не так вже й безглуздо. То який же рецепт натхнення вивели відомі письменники?

 Хтозна, чи мали б можливість школярі та студенти розбиратися в долях Наташі Ростової і П’єра Безухова, перечитуючи «Війну і мир», якби в Росії не було таких суворих зим. Де тут зв’язок? Уся справа в тому, що Лев Толстой, аби налаштуватися на творчу хвилю, любив порубати дровець, а потім ще й привозив на санях воду з криниці. «Не царська це справа», – подумає дехто, враховуючи, що Толстой мав дворянське походження. Та сам літератор вважав інакше і без цього щоденного ритуалу до письменництва не брався.

Відомо, що багатьом творчим людям не вистачає посидючості. Мабуть, подібне траплялося і з Емілем Золя, який під час роботи обов’язково прив’язував себе до стільця (непогана ідея для любителів постійно відволікатися). А от завзятому захиснику людської особистості Фрідріху Шиллеру всидіти на місці вдавалося, проте лише тоді, коли його ноги були занурені в таз з холодною водою або льодом. Однак насправді унікальною стала ще одна письменницька звичка автора. Він не міг творити, якщо на його робочому столі не лежали гнилі яблука. Гете, друг Шиллера, розповідав, як одного разу прийшов у гості до Фрідріха і, очікуючи письменника в його кабінеті, відчув різкий приступ нудоти, викликаний жахливим запахом. Намагаючись визначити його причину, він відкрив одну з шухляд письмового столу і побачив гору зіпсованих фруктів. На прохання прибрати це неподобство слуги відповіли категоричною відмовою, пояснивши, що інакше господар не зможе творити.

Поділяв шиллерівську любов до прохолоди і француз Оноре де Бальзак. Коли писав, обов’язково сідав за стіл з босими ногами. Кажуть, підлога у його будинку була дуже холодною. Хоча, можливо, у випадку з Бальзаком тепловий баланс його організму підтримувало вживання кави, адже письменник випивав близько 15 чашок у день. Тож, крім чорнила, рукописи з його текстами були прикрашені ще й коричневими розводами. Більше цей напій любив тільки головний філософ-просвітитель ХVIII століття, до речі, теж француз – Вольтер, який, особливо в період загострення творчості, випивав за день понад 50 чашок кави. Проте це не завадило йому досягти досить солідного віку – 83 років.

Любив побалувати себе напоєм бадьорості за роботою і автор знаменитого «Сніданку у Тіффані» Трумен Капоте. Щоправда, потім ранкова кава повільно перетворювалася на каву з коньяком, після того на вино, вино на мартіні і так далі... Мабуть, тому письменник вважав за краще творити лежачи і навіть називав себе не інакше як «горизонтальним автором».

Текстовая Капоте.png

Творчі дивацтва мали і обидва представники сім’ї Дюма. Батько писав тільки на аркушах правильної квадратної форми. Він негайно припиняв свою роботу, якщо такий папір закінчувався. Олександр Дюма-син мав зовсім інші уподобання, хоч і менш незвичайні. Перед тим, як почати викладати свої думки на папері, він любив гарненько попоїсти... І знову нічого дивного, скажете ви. Аж ні, трапеза при цьому обов’язково мала бути не менше ніж п’ятикратною. І після написання всього декількох сторінок процедура могла повторюватися. Усе це, ясна річ, позначалося на його фігурі, адже Дюма-молодший був досить гладким. Добре, що тоді ще не існувало Макдональдса – невідомо, чи вистачало б у відомого француза часу на роботу, якби навколо було стільки смакоти.

Жінки-письменниці хоч і не так часто славляться своїми дивними звичками, та все ж буває. Одним із таких прикладів можна вважати Шарлотту Бронте. Для налаштування на творчий лад вона вибрала цілком дамське заняття – просто чистила картоплю. Мабуть, за час написання роману «Джейн Ейр» кількістю начищеного овочу можна було б нагодувати цілу роту солдатів.

Однак, напевно, ніхто не похвалиться такими екстравагантними звичками, як знов-таки французький (ох уже ці французи!) класик Віктор Гюго. Мало хто може уявити, що автор знаменитого «Собору Паризької Богоматері» практично всі свої твори писав в оголеному вигляді. Він наказував слузі забрати його одяг і не повертати, поки не буде готова певна кількість сторінок. 

Текстовая Гюго.png

Сам прозаїк вважав це своєрідним самошантажем. Поки не напишеш – нікуди не підеш, адже не годиться автору серйозних романів розгулювати паризькими вулицями голяка. Нам, сучасним людям, більш завбачливим у цьому плані, можна тільки дивуватися бідній фантазії відомих літераторів. Адже навіть якщо вас роздягнути догола, відключити Інтернет, телефон і викинути телевізор, вдома знайдеться безліч цікавих і важливих занять, що відволікають від справи! Наприклад, можна годинами вдивлятися у вікно, роздумувати над питаннями міграції королівських пінгвінів, перераховувати кількість смужок на шпалерах або ще раз переконуватися в симетрії власного обличчя, розглядаючи своє відображення у дзеркалі. Дивно, як при такій безлічі відволікаючих моментів ми знаходимо час для роботи.

Ілюстрації Олександра Задніпряного,

спеціально для OUTLOOK

Вам это будет интересно:
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики; ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Неіснуючі герої в бронзі
OUTLOOK підготував для вас галерею статуй, створених на честь знаменитих вигаданих героїв книг для малюків, які ніби оживають кожен в своєму місті. Пориньте у світ дитинства, переглядаючи статтю, і, можливо, знайдете своїх улюблених героїв!
25-та сходинка тріумфу чекає переможців!
Організатори програми «Людина року» передають вітання партнерам, лауреатам, поважним гостям, а також режисерсько-постановочній групі, підрядникам, виконавцям та багатьом іншим помічникам. Вони висловлюють щирі сподівання, що скоро матимуть змогу спілкуватись та обмінюватись творчою наснагою та енергетикою...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Точка на карті: музей Ілани Гур
Складання маршрутів для сучасних туристів вже давно виходять за межі класичного розуміння поїздок за кордон. Мандрівники сьогодні є настільки вибагливими, що стандартний набір — історичні місця та крамниці з сувенірами скоро турагенціям пропонувати буде нікому, адже попит зростає не на традиційні екскурсії, а на отримання емоцій.
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
На валізах: Олег Борщевський
Олег Борщевський – відомий режисер, сценарист і кліпмейкер. З-поміж його робіт – кліпи для «Потапа і Насті», гурту «НеАнгели». «Бумбокс», NIKITA, Тоні Матвієнко і багатьох інших. У милій бесіді він згадав найбільш цікаві місця на карті світу, в котрих побував, поміркував про таїнства подорожей і розповів про особисті розчарування.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю: Пітер Хьоґ: «Немає ніякого дна, є тільки вічне падіння»
Пітер Хьоґ – данський письменник, філософ-лірик. Його називають відлюдником, адже на світських заходах він з'являється вкрай рідко, щоб представити нову книгу. Через усамітнений спосіб життя образ Пітера Хьоґа оповитий легендами. В інтерв'ю OUTLOOK Пітер Хьоґ розповів про те, як пише нові твори, що ховається за його аскетизмом, і поділився уявленнями про світ і людину.
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Шведський відлюдник Інгмар Бергман
14 липня 1918 року у шведському місті Упсала народився чоловік, який зняв понад 50 картин і поставив кількадесят вистав, що підняли планку у мистецтві на недосяжний рівень. Навіть сьогодні, переглядаючи шедеври Бергмана, створені ще півстоліття тому, розумієш, що вони нічого не втратили з часом – скоріше навпаки.
Закрыть
Outlook facebook page