RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.

Батьківщина великого Шекспіра і геніального Шерлока Холмса не може залишити байдужим жодного поціновувача камінного затишку і витончених манер, котрі передаються у британців від покоління до покоління як фамільна реліквія. Британський архіпелаг щороку приваблює юрби туристів, що жадають на власні очі переконатися у величі старовинних замків, неодноразово оспіваних у благородній англійській літературі і численних кінострічках, скуштувати класичного йоркширського пудингу і погомоніти з господарями природорожніх забігайлівок про погоду, цілком пройнявшись духом Туманного Альбіону. Щоб пізнати квінтесенцію англійських традицій, примірявши на себе титул «сер» чи «мадам», передусім варто вирушити у маленькі міста і села, густо розкидані у передмістях мегаполісів. На відміну від міст-мільйонерів, де змішалися різноманітні етноси, захоплені у вир вічного руху і поспіху, крихітні поселення Британії несуть у собі виняткову атмосферу консервативної автентичності, геть позбавленої метушні.

Касл Комб

Це село англійського графства Вілтшир газета The Times нагородила титулом одного з найкрасивіших міст Англії. Побудований тут замок Комб, що дав назву прилеглій території, слугував колись римською фортецею, а потім був зруйнований і розібраний жителями для стін їхніх жител, багато з котрих сьогодні використовуються як готелі і ресторани. Окрім гармонійно вибудуваних домів, тут розташована старовинна церква Святого Андрія, історичну цінність якої важко перебільшити. Її каплицю прикрашає середньовічний годинник, механізм якого й досі справний і повністю функціонує. Відома ця земля ще й тим, що стала останнім пристанищем одного з лицарів Хрестових походів, за твердженням дослідників, похованого тут 1270 року.9530260278_b21cbca104_b.jpgФото flickr.com

Особлива риса сільця – неймовірна тиша, що розтікається поміж рядів кам’яних домів ніби туман. Воно й не дивно – у межах Касл Комб мешкають всього 350 людей, а приїжджі туристи через відсутність парковок лишають машини при в’їзді і далі пересуваються пішки. Навіть магазини і сувенірні крамниці тут незвично тихі й облаштовані на власний лад. Не варто дивуватися, якщо, прогулюючись під променями ранкового сонця, ви побачите, як, виходячи зі свого двору, привітна бабця ставить на придорожній столик підніс і з гарячими булочками, а поруч – банку для плати, і повертається поливати квіти в ідеально доглянутому саду.

Неймовірно живі, казкові пейзажі села не могли позбавити увагою як британський, так і американський кінематограф. Касл Комб став зіркою «оскароносного» «Бойового коня», фігурував в епізодах «Пуаро» Агати Крісті і брав участь у зйомках фантастичного «Зіркового пилу».

Гластонбері

Село відоме завдяки щорічній музичній події – ContemporaryPerforming ArtsFestival, що відбувається прямо в тутешніх зелених луках. Але не кожен знає, що в Гластонбері, прозваному містичним серцем Англії, є свої секрети, які варто пізнати. Загальну увагу до сільця приковує легендарний пагорб Гластонбері-Торн із самотньою вежею на вершині – залишками найстарішого абатства. Вважають, що ця колись болотиста місцевість приховувала у своїх заростях таємничий острів Авалон – вхід у загробний світ кельтів. Довкола самої вежі крутиться вир містичних переказів, пов’язаних із чарівником Мерліном і шляхетним королем Артуром. Згідно з одним із міфів, на пагорбі, де зосереджені сильні потоки енергії, поховані мощі рятівника Британії, а також його коханої супутниці Гвіневри. У XII столітті під час реконструкції церкви після пожежі біля вівтаря ченці знайшли два скелети, жіночий і чоловічий – останній виявився понад два метри завдовжки, що імовірно доводить його спорідненість із засновником Круглого столу. За іншим переказом, Йосип Аримафеський привіз у Гластонбері Священний Грааль і залишив його на дні колодязя, викопаного біля підніжжя гори. Колодязь Чаші дивовижний тим, що вже кілька тисяч років поповнюється водами джерела, що не пересихає навіть у спеку. DJI_0073-1200x800.jpgФото redsearch.org

Ще одне диво містечка – місцевий глід, що, за повір’ям, виріс із посоха все того ж Йосипа Аримафейського. Кущ покривається квітом не тільки навесні, як родичі його виду, але й на Різдво. Така особливість не повторюється на інших землях: скільки не пересаджували гластонбернську роздолину – пагонами чи насінням – буйним квітом в інших місцях він тішить тільки навесні.

Щоб цілком пройнятися духом легенд Гластонбері, було б непогано затриматися тут на пару днів. У розпорядженні поціновувачів вікторіанської архітектури – готель TheGeorgeHotelandPilgrims' Inn. Вибудуваний у XVстолітті, він тривалий час слугував приміщенням для найстарішого пабу південно-західної Англії, а, перетворившись на заїжджий двір, анітрохи не втратив своєї автентичності.

Читайте також: Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Лідфорд

Невелике сільце з істинно англійськими сільськими пейзажами і будиночками із сірого каменя старанно сховалося серед пагорбів національного парку Дартмур, що розкинувся на сотні кілометрів у графстві Девоншир. Свого часу сам Артур Конан Дойл зупинявся у місцевому готелі CastleInn. Пізніше автор описав її на сторінках повісті «Собака Баскервілів», пройнявшись атмосферою потопаючих у місячному сяйві долин і мовчазних боліт, що зусібіч оточували Лідфорд. Не менш видатна пам’ятка – Лідфордська ущелина, котра вражає непролазними заростями папороті і силою, з якою падає в них мантія водоспаду, прямуючи в котловину під назвою «Котел Диявола». Навіть за світлого часу доби сюди рідко проникає сонячне світло, перетворюючи місцину у потенційні декорації фільму хоррору. Своєю дикою красою і вражаючою для південно-західної Англії глибиною ущелина завдячує річці Лід, що буквально вирубала у скелі вузький грот багато років тому. Схована від сторонніх очей ущелина заробила лиху славу у місцевих жителів, котрі страждали від набігів зграї бандитів Габбінс, котрі влаштували тут своє кубло. Згодом гірський масив став природним музеєм для численних відвідувачів і був взятий під охорону владою села. Тут обладнали підйом спеціальними доріжками, стоянкою, і, звичайно ж, чанним будиночком, щоб насолоджуватися краєвидами було ще приємніше. Протягом дня плата за вхід на територію стягується в розмірі шести фунтів, але, прокинувшись із першими променями сонця, можна пройти в заповідну зону безкоштовно – ворота тут завжди відчинені.Drogo_103660706-1.jpg
Фото whitehartdartmoor.co.uk

Полперро

Дивне сільце, що примостилося на південному узбережжі Корнуолл, прекрасне своїми вузькими горбистими вуличками, будиночками, що нагадують гнізда ластівок, міцно приліпленими до прибережних скель. Тут є кілька музеїв і затишна бухта, де за гарної погоди видно, як захід сонця повільно потопає у бірюзових водах протоки, погойдуючи на хвилях рибальські кораблики.

Читайте також: Кокні: глузлива британська говірка

Перші згадки про поселення датовані XIIстоліттям, викриваючи його контрабандистське минуле. Ховаючись від податків, у порт Полперро на продаж звозили дорогі тканини, рідкісні спеції, сигари, парфуми й алкоголь. Більша ж частина простого населення заробляла на життя риболовлею аж до 60-х років. Із розвитком цивілізації і популяризацією туризму рибальський промисел відчутно розслабив свої сітки, щодня випускаючи у морські води лише 12 суден. Більша частина улову йде на обслуговування численних ресторанчиків, де можна скуштувати як традиційні страви на основі камбали, крабів, любимого містянами морського окуня, так і вигадливі закуски із морського чорта. Якщо ви давно мріяли скуштувати традиційні англійські ласощі «fishandchips», саме час і місце це зробити – рибна гастрономія Полперро здивує навіть найбільш досвідченого гурмана.

Щодо культурного проведення часу туристи віддають перевагу музеям риболовлі і контрабанди, походам по місцевих крамничках, не цураються і піших прогулянок під легким вечірнім бризом. Приємний шелест хвиль, морська прохолода і нічна тиша – так і манять вибратися на скелястий пагорб і крізь ґратований паркан випадкового дворика спостерігати, як місячне сяйво купається в глибоких водах Ла-Манша.3-slide-england-cornwall-polperro-harbour-pano.jpg
Фото wildernesstravel.com

Уздовж всього села протікає річка, що робить пересування корінних мешканців вельми неквапливим, підкреслюючи загальну атмосферу умиротворення. Більшість хазяйських човнів пришвартовані біля будинків, а деякі висять, прикріплені прямо під вікнами – така собі маленька Венеція. Однак дзеркальна гладь річки часто буває оманливою. У Полперро доволі часто трапляються повені, тому місцями розставлені заміри рівня води, щоб уберегти тиху заводь англійських традицій від вируючої стихії.

Амберлі

Розташоване в Західному Сассексі це казкове місце сягає своєю історією далеко в середні віки: найстаріший будинок було зведено тут більш як триста років тому.

Кожна будівля в сільці заслуговує на окрему увагу і захват. Хоча це місце і нагадує країну ельфів своїми чудернацькими будиночками, вулицями із зігнутими арками, квітниками і мініатюрністю деталей. Амберлі – «живе» поселення, де хочеться говорити пошепки, щоб не порушити дбайливо створену ідилію. Місцеві жителі обожнюють свої садиби, а тому дають їм імена замість бездушних цифрових номерів. Так, на кожному маєтку красується табличка з назвою дому, додаючи місцевості особливої романтики: IvyCottage, BartonCottage, OldStackCottage. Кожен будинок – це симбіоз простоти і водночас індивідуальності, чому ще більше сприяють солом’яні стріхи з орнаментами чи кованим декором, які по-старосвітському прикрашають місцеві маєтки.large.jpgФото viaggiamo.it

Окремою Прітцерівською премією хочеться нагородити замок-готель Amberley Castle – колишню резиденцію королівської знаті. Здалеку вражаючий масивними дерев’яними воротами і птахами різних порід, що безтурботно походжають поблизу, цей готель класу люкс поєднує середньовічний шарм і сучасний комфорт. Він закритий від поглядів випадкової публіки, і, щоб потрапити всередину, необхідно заздалегідь бронювати екскурсію. У розпорядженні гостей – дев’ятнадцять кімнат із антикварними меблями, сад, що духмяніє пахощами камелій, із ставом і павичами, котрі розгулюють доріжками, а також повна тиша на кілька кілометрів. З настанням ночі замкові ворота опускаються, даючи мешканцям відчуття повного занурення в часи колишньої слави фортеці AmberleyCastle.Фото esosedi.ru

Головне фото telegraph.co.uk

Вам это будет интересно:
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Закрыть
Outlook facebook page