RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.

Королівство Марокко здавна славилось майстерністю ручної вичинки шкір. У місті Фесі, оточеному безкраїми пасовищами, селилися умілі ремісники, що закупали у кочових племен недорогу сировину високої якості. Вочевидь, марокканські чинбарі вчилися у стародавніх єгиптян, які практикували замшування шкур з античних часів.

Ємності із замші, знайдені при розкопках єгипетських полісів, виявляють подібність із ранніми виробами з Марокко, однак із плином часу учні перевершили своїх наставників. До початку XI століття марокканці оволоділи ефективними прийомами чинення і фарбування шкір, котрі лягли в основу виробництва сап’янів дивовижної ніжності і м’якості. Старозавітні технології дійшли до наших днів практично в незмінному вигляді: місцеві ремісники наполегливо тримаються дідівських методів. Усі маніпуляції виконують вручну, а із засобів механізації доступні тільки шланги для подачі води із річечки, що дзюрчить неподалік.

Фото webdiscover.ru

Хоч у строкатому мурашнику медини Фес-ель-Балі заблудитися простіше простого, важкий дух вологості і тліну безпомилково виводить допитливого мандрівника до чинбарного кварталу Шуара. Що поробиш, у склад сумішей, що використовують для розм’якшення застиглих шкур, входять природні компоненти з неприємним запахом на кшталт сечі віслюка чи пташиного посліду. Меткі підмайстри послужливо підносять туристам листя м’яти, хоча протигаз був би більш доречним.

Фарбарні містяться у внутрішніх дворах, а з боку вулиці йде жвава торгівля готовими шкіряними виробами. На товкучках знайдеться все – від бесаги до чохла під айфон останньої моделі. Із плоских дахів сусідніх будинків відкривається захопливий краєвид на шеренги глинобитних ванн, що застали династію Маринидів. Чани, наповнені різнокольоровими рідинами, нагадують кювети з акварельними фарбами, а свіжопофарбовані шкіри, які сохнуть на терасах, проступають пустотливими ляпками на кам’яному полотні.

Фото ceastudyabroadblog.com

У майстернях, прямо скажемо, брудненько, зате кожна шкірка оточена турботою і увагою. Чудовому перетворенню ослизлого жмута шкіри в ексклюзивну колекцію дамських сумочок чи палко любимі дизайнерами марокканські пуфи передує низка карколомних процедур, гідна елітного спа-салону. Щоправда, на вході діє суворий фейс-контроль: свинячим шкірам вхід заборонено! На переробку приймають шкіри овець, кіз, корів і верблюдів – чистих тварин, м’ясо яких Коран дозволяє споживати.

Підготовка шкір до фарбування починається з тривалого вимочування в негашеному вапні, що руйнує волосяні фолікули і захисний жировий шар. Для розм’якшення загрубілих шкур використовують пекельну суміш на основі концентрованого соляного розчину з додаванням органічного азоту. На даному етапі дуже потрібне пильне око і практичний досвід майстра: найменше перетримання може зіпсувати заготовку. Для оцінки ступеню готовності сировини шкури періодично виймають із ванни і ретельно промивають на барабанах свіжою водою, підкисленою соком лайма. Рештки шерсті видаляють металевими скребками. Загалом вимивання жиру і солей з глибоких шарів дерми потребує близько місяця.

Фото 29palms.ru

Після короткочасної сушки шкіри поміщають у дубильні ванни, встигаючи змінити не менш ніж десяток чанів по мірі просування від слабких напівпрозорих розчинів до міцного концентрованого зілля, що різко віддає дьогтем. Підбір активних речовин залежить від призначення матеріалу. Особливо цінні екземпляри, відібрані для шиття одягу і традиційних чув’яків із загнутими носками, обробляють сполуками хрому після чого шкіра стає м’якою, тягучою і ніжною на дотик. При дубленні галантерейної сировини застосовують екстракти кори дуба, каштана і ялини з високим вмістом таніну, що підвищує потенціал пружності шкіри. У результаті сумки чудово тримають форму, а чепурні візерунчасті пуфики, що надходять у продаж без набивки, покірливо переносять транспортування у згорнутому вигляді.

У процесі фарбування видублених шкір використовують тільки натуральні пігменти: червону фарбу отримують із паприки, зелену із м’яти, коричневу – з кори мімози, а поєднання шафрану і гранатової кірки дають різні відтінки жовтого. Змішуючи барвники в різних пропорціях, народні умільці отримують складні багатогранні тони, що не поступаються в яскравості промисловим барвникам. На ринковій площі цілісінький день працює млин, що ретельно перетирає висушені рослинні інгредієнти для фарбуючих порошків.

Фото afktravel.com

На фарбування овчини і козлини йде близько тижня, коров’яча шкура фарбується вдвічі довше, а верблюжа – протягом місяця. Час від часу робітники забираються в чани і топчуть шкури, домагаючись рівномірного розподілу пігменту по всій товщині шкіри. Паралельно проводять фінішну обробку сап’янів: масляна інфільтрація і натирання воском готують шкіру до поєдинку зі стихіями, уберігаючи соковиті південні фарби від вигоряння. Ретельно виполоскані свіжовичинені шкіри висихають швидко, не лишаючи закрійникам ні хвилини спокою.

Хоча торгуватися в ремісничій крамниці – священне право туриста, не зайве згадати, в яких умовах трудяться фарбарі, котрі дали путівку в життя симпатичній сумочці з етнічним орнаментом. Плисти проти течії ріки часів – велика розкіш, за яку доводиться платити, та й дзвінка монета – доволі скромна плата у порівнянні з витраченим здоров’ям і хронічними злиднями. 

Фото assets.bwbx.io

Головне фото orig14.deviantart.net

Вам це буде цікаво:
Подорож до Трансільванії: Знакові місця Румунії
Візит до мальовничої Трансільванії схожий на містичну феєрію, яка відбувається наяву. Проте далеко не всі туристи знають, що варто відвідати в Румунії, крім знаменитого замку Бран, легендарної оселі графа Дракули. Тож OUTLOOK цьому зарадить, надавши можливість самостійно вибрати захопливий маршрут, історія якого не тільки здивує, але й, напевно, розбурхає вашу кров.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Закрити
Outlook facebook page