RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Азулежу – історія з кахлю

Азулежу – історія з кахлю

Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.

Незвичне для слов’янського вуха слово «азулежу», яке скоріше схоже на якийсь музичний термін, насправді португальською означає глазурований кахель. Зазвичай азулежу – це обпалена і розписана глиняна плитка, а виникла вона від «полірованого камінця» – zulaycha або zuleija, яким араби прикрашали стіни будівель, а потім завезли його із собою до Іспанії та Португалії. Португальці ж, знані у світі як знамениті мореплавці та винороби, виявилися ще й неабиякими майстрами.

Фото liveinternet.ru

Перші зразки кахлю, що дісталися до Португалії через іспанську Севілью, мали тільки чотири кольори: білий, жовтий, блакитний і зелений. Нерівності на поверхні запобігали змішуванню цих фарб, а орнаменти були здебільшого лаконічно-геометричні. Творчим та талановитим тутешнім майстрам здалося цього замало – мазок за мазком, крихта за крихтою вони ніби додавали до азулежу палючого південного сонця, блакитного неба, білої морської піни, доки виробництво кахлю не стало справжньою візитівкою країни.

Фото trekeart.com

З Італії запозичили техніку майоліки – нанесення фарби на пласку поверхню, вкриту цинковою поливою, нуднуваті геометричні фігури змінилися на живі біблійні та міфологічні сюжети, сценки полювання чи мореплавства. Варто згадати одного з перших майстрів азулежу Марсала ді Матуша, який жив ще в XVI столітті. Марсал ді Матуш та його учні спричинили справжнісінький сплеск популярності кахлю у Португалії, пік виробництва якого припадає на XVII – XVIII століття.

Фото redlipsjournal.com

Панно на історичні теми та зображення життя святих виконані у синьо-білих кольорах. Ці витвори, спочатку запозичені у голландців, а потім швидко освоєні місцевими творцями, мали за честь тримати у своїх маєтках найзаможніші та найвідоміші португальці. Попит на азулежу так стрімко зростав, що за сприяння тодішнього прем’єр-міністра було відкрито першу велику фабрику у місті Рату.

Неймовірну красу художніх витворів з кахлю не соромно показати навіть Богу, отже священнослужителі залюбки наймали майстрів для оформлення церков. У місті Порту, наприклад, можна годинами розглядати гігантське керамічне панно на стінах церкви Ігрежаду Карму, де зображені сцени заснування ордену кармелітів. Автор панно – Сільвештре Сільвештрі. Ніби саме небо хлюпнуло синькою на фасад церкви Санту Ілдефонсу, що на площі Баталья у Порту. Майже 11000 плиток азуленжу використав художник Жорже Коласу. Синьо-білі кахлі оживляють історію з зображенням інфанта Енріке – ще відомого, як принц Генріх-Мореплавець – улюбленця Португалії, на панно в церкві, де його хрестили ще 1394 року.

Фото mafaldajonny.files.wordpress.com

Азулежу у Португалії можна зустріти в цілком неочікуваних місцях: на ринку, на вокзалі, на фасадах більшості будинків, заклякнути з подиву і забути, навіщо сюди прийшов і що мав робити далі.

Таке історичне та культурне надбання держава не могла залишити непоміченим. У Лісабоні був заснований Національний музей азулежу, що не має аналогів ніде у світі. Головна частина експозиції – це якраз виставка плиток. Азулежу розписується вручну, тому двох однакових зразків ви вже точно не зустрінете. Суміш кольорів, сюжетів, технік вражає. Від кахлю XV століття, до якого страшно доторкнутися, щоб не здмухнути пил історії, до сучасного, що іноді дивує технікою виконання та неочікуваними сюжетами. Інші експозиції присвячені виготовленню плитки або ж документам, пов’язаним із виробництвом азулежу.

Фото ic.pics.livejournal.com

Цікаво, що сам музей розташований у церкві Божої Матері, яка збереглася з XVI століття, з часів монастиря Божої Матері. Португальці вірять, що під таким захистом небес національна гордість країни не щезне ніколи.

Головне фото etotam.com

Вам це буде цікаво:
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Алфама – мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Закрити
Outlook facebook page