RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Священні тварини інків

Священні тварини інків

Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.

Усе живе, на їхню думку, мало свою енергію, свою свідомість, котру не можна виміряти чи оцінити в якийсь спосіб, але потрібно приймати і поважати як частину всього процесу життя на землі. Мандруючи цією дуже релігійною країною, ви неодмінно почуєте багато легенд і повір’їв, серед яких буде розповідь місцевих гідів про три світи, три рівні свідомості, котрі представлені андійським (інкським) хрестом, знаком під назвою «чакана». Вона символізує три світи: підземний – світ померлих предків, земний – сьогодні, тут і зараз, небесний – оселя богів. Зображення чакани зустрічається повсюди – від стін релігійних споруд до сучасних графіті і муралів.Фото uainfo.org

із трьох рівнів хреста представлений священною твариною, а «перевернутий» нижній рівень символізує царство смерті, а також надра землі, місце, звідки все приходить: ріки, дерева, гори і печери. Це місце, де все бере початок, де все зароджується. Хоча саму смерть інки вважали не кінцем, а скоріше початком нового циклу. Їхні предки вірили, що час нелінійний, але все має свій цикл, котрий закінчується і починається знову.

Читайте також: Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Перший ступінь представлено змією. У багатьох культурах ця тварина вважається священною, втіленням сили і влади, що захищають від злих духів. Також давні інки вважали, що людина, подібно до змії, що міняє шкіру, помираючи, просто змінює своє тіло на нове, проходячи процес реінкарнації. Як змія міняє шкіру і рік від року стає більш зрілою і мудрою, так і ми маємо, пізнаючи свої темні сторони і знаходячи відповіді на найскладніші питання, повертатися мудрішими, змінивши своє мислення і карму.Culbra-ANdina-1.jpgФото inkaterra.com

Другий рівень, світ нинішнього, – це життя на планеті Земля. Це світ живих, в якому все взаємопов’язано: людина, тварини і природа. Усе має свою енергію, і людина має дбати про те, щоб перебувати у повній гармонії і з природою, і з іншими живими істотами. Пращури вірили, що людина, живучи в любові і повазі, – лише тимчасовий пасажир на цій землі, вона приходить і йде додому. Даний рівень представлено пумою, хазяйкою Амазонії і засніжених гірських вершин. Ця тварина символізує мужність і силу. Пума має цупку шкіру і не боїться морозів, що дає їй змогу проживати у природному середовищі і лишатися майже непомітною. У неї розвинені зір і слух, вона добре орієнтується в дикій природі, у неї гострий нюх, завдяки довгому хвосту пума легко зберігає рівновагу, рухаючись м’яко і майже безшумно. Саме ці характеристики робили пуму шанованою серед інків. Її прийнято сприймати не інакше як міфічну істоту, що пов’язує підземне царство і космос, місце перебування богів. Вважали, що житель Анд має досягти стану, що робить його рівним пумі, коли він здатен пристосовуватися до різних умов проживання, стати невидимим для диких тварин, бути сильним, мужнім і готовим до переходу на новий цикл, новий рівень.dsc001951.jpg
Фото papaminx.files.wordpress.com

Третій рівень – це світ, де живуть боги: верховний бог Віракоча, бог Сонця Інті, Мама Кілья – Місяць, а також грім, блискавка, райдуга, зірки, сузір’я, духи. Найбільш шанованим після верховного бога Віракочі вважали бога Сонця Інті. Його шанували як люблячого батька, що дає життя, захист, животворний вогонь, життєвий імпульс і полум’я. Цей ступінь чакани представлено величезним птахом кондором, котрий має триметровий розмах крил, живе дуже високо на скелях в Андах і згори бачить все.

Читайте також: Ліма is the capital of...

Кондор символізує повітря, а його крила і пір’я – сходження і свободу. Він переносить дух померлої людини в небеса, в горішній світ і є посланцем божеств. Щоб досягти стану кондора, людина має змінити себе, попрощатися зі своїм старим менталітетом, змінити себе, як змій, досягти мудрості і стабільності пуми, після чого йому буде відкрито дорогу додому, в небеса.5E7QOJFEAMI6TJ3H26VYJLXT5E (1).jpgФото washingtonpost.com

Пума, змія і кондор овіяні містицизмом, про них ходять багато легенд і казок. Є гіпотеза, що навіть легендарне і священне для інків місто Куско (у перекладі з мови кечуа «пуп землі» або «центр світу»), колись столиця величезної держави, що займала територію сучасної Болівії, частину Аргентини, північну частину Чилі, північ Перу і Еквадор, було побудовано стародавніми у вигляді пуми. Якщо роздрукувати карту Куско, то чітко видно, що своєю формою місто нагадує тіло тварини, а фортеця Саксайваман – її голову. Більше того, в кожній точці, де умовно має бути розташована одна з чакр (енергетичних центрів) пуми, збудовано один із храмів…

Головне фото uainfo.org

Вам это будет интересно:
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Закрыть
Outlook facebook page