Сан-Марино is the capital of...
Всупереч популярній думці, Сан-Марино – це не місто-держава. Окрім столиці до складу країни входять ще 8 регіональних «замків» (castelli), більше того, саме місто Сан-Марино аж ніяк не найбільше, його населення становить 4 тисячі жителів, що у 2,5 рази менше, ніж у головному «мегаполісі» горян – Серравалле. Усього в Сан-Марино проживають близько 32 тисяч людей. Через горбисту, часто навіть неприступну місцевість цю державу не змогли підкорити ні римляни, ні варвари, ні Наполеон, котрого у свій час відверто послали куди подалі і запропонували захопити фортеці, ні фашисти з нацистами. Сан-маринці у всі часи вважались хоробрими воїнами, не готовими поступитися ворогові ані метром власної землі, тому на них ніхто не нападав від самого 15-го століття. Напевно, значною мірою завдяки патріотизму і відсутності руйнівних воєн і революцій їм вдалося побудувати хай і маленьку, але цілком успішну за економічними показниками державу, та ще й із найчистішим повітрям.
Фото flickr.com
Сьогодні рівень життя як загалом по країні, так і в столиці Сан-Марино набагато вищий, ніж навіть у промислово розвиненій Північній Італії, так що сюди багато хто їде за заробітком. Основні галузі, в котрих зайняте місцеве населення, – це банківська справа, туризм і сільське господарство. Варто тільки виїхати чи скоріше вийти на власних ногах за окраїни головного міста, як бачиш чудово засіяні поля, гігантські теплиці і прекрасні винні долини. Розміри дозволяють жити в столиці, політичному центрі, а працювати їздити на город. Утім, вже років двадцять, як у місті спостерігається тенденція, коли селяни переходять у туристичну сферу. Цьому сприяє серйозний інтерес до Сан-Марино: щороку його відвідують 3-4 мільйони мандрівників з усього світу. Тому сфера послуг розвивається тут не щоднини, а щогодини. Учорашні орачі і винороби перевчаються на гідів, водіїв і працівників готелів, а сама галузь приносить у бюджет країни близько 75% від усього прибутку.
Фото travelandleisure.com
Столиця справді має що показати приїжджим гостям. І середньовічні фортеці, й унікальні тематичні музеї, і чудові ресторани середземноморської кухні – все це завдяки м’якому клімату відкрито і вдень, і вночі, і взимку, і влітку. Найпопулярнішими серед іноземців об’єктами вважають Музей тортур, де навіть у найбільш холоднокровних людей волосся стане дибки, комплекс трьох веж і розкішна базиліка Сан-Марино, присвячена засновникові міста святому Марину, котрий, згідно з легендами був муляром. Найкращий час для відвідування – початок вересня, коли місто на 5 днів занурюється у святкування Дня Республіки і повертається в часи Середньовіччя. Здається, що цей фестиваль цілком серйозно підтримують всі жителі і гості, оскільки ні сучасного одягу, ні автомобілів, ні гаджетів у перехожих не побачити. Усі наряджаються в арбалетників, мулярів і лицарів, влаштовують турніри, ярмарки і танці. Побачивши таке вперше, можна й перелякатися, подумавши, що місто поринуло в транс.
Фото pinterest.com
Окрім туризму значну частину доходу місцевій казні приносить така рідкісна галузь, як друк поштових марок, виготовлення конвертів та інших супутніх виробів. Маючи під боком постійного замовника на цю продукцію – 60-мільйонну Італію, сан-маринці дуже непогано заробляють на цій нехитрій справі. Мало того, більшість «чисто італійських сувенірів» і дрібничок теж роблять місцеві умільці. І все ж є одна сфера, де сан-маринцям не розібратися самим – це судочинство, і тут на допомогу приходять вже їхні старші брати-італійці. Справа в тому, що практично всі жителі столиці знають одне одного або напряму, або через когось, що дуже ускладнює ведення безпристрасного правосуддя. Саме тому 90% справ розглядають італійські судді.
Цікаві факти:
Ні у місті, ні взагалі в країні немає свого аеропорту, найближчий розташований в Італії, у місті Ріміні.
У Сан-Марино своє літочислення. За їхнім календарем зараз початок 18-го століття.
Уже ніхто не згадає, чому, але з початку 17-го століття Сан-Марино перебуває в стані війни зі Швецією. При цьому сьогодні у горян немає навіть власної армії.
Центр столиці разом з горою Монте-Тітано перебувають під охороною ЮНЕСКО.
Менші від Сан-Марино тільки Ватикан і Монако.
Головне фото letstoureurope.com
