RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.

Дослідники кажуть, що за знахідками, виявленими в його глибинах, можна зробити висновок, що раніше тут взагалі було море. Що ж змусило Тітікаку, де й досі живуть океанські тварини й риби, зменшитися й піднятися в Анди – питання відкрите. Припущення виявляються настільки неймовірними, що, повіривши в них, довелося б перекроїти всю науку.

Перуанці вважають озеро священним, адже саме з нього за легендою вийшли брат і сестра Інті для того, щоб виконати волю батька: створити місто там, де вони зможуть увіткнути дарований богами жезл і покласти початок великої цивілізації. Цим містом став знаменитий Куско – політичний центр давніх і мудрих інків, котрі правили майже на всьому континенті до середини 16-го століття. Так це було чи ні, але архітектурні об’єкти, знайдені тут, ясності не додають, а радше змушують вірити в нереальне. Наприклад, величезні кам’яні блоки в Тіуанако (на території Болівії), збудувати які могли або богатирі величезного зросту або ж звичайні люди, але за допомогою високотехнологічного устаткування і важких підйомних машин. Хто їх звів, і куди подівся секрет будівництва? Місцеві тільки віджартовуються, почувши це запитання, і розповідають легенду, схожу на історію про кінець світу.Фото traveltoenlightenment.com

Читайте також: Священні тварини інків

Острів Сонця в Тітікаці (сторона Болівії), звідки вийшли засновники імперії інків Манко Капан і Мама Окльо, шамани й духовні наставники Південної Америки, вважають другою чакрою Землі, що відповідає сексуально-творчій чакрі людини. Радіус її дії поширюється в середньому на 777 миль, зокрема, й на гірські Анди й Мачу Пікчу. Центром чакри вважають камінь Тітікака, а взагалі – практично всі околиці озера овіяні легендами й містикою.Peru-Uros-craftwork.jpgФото talesfromthelens.com

Серед пам’яток, зокрема, архітектурних особливе місце належить стіні Араму Муру (Ворота Богів), розташованій неподалік від міста Пуно в степу. Це гігантська кам’яна стіна яскраво-коричневого кольору з вирізаними в камені заглибленнями, що нагадують трисекційні ворота. Перуанці вірять, що це – портал переходу у паралельні виміри. Усім туристам неодмінно розкажуть історію про те, як колись у цьому місці в день національного свята зник цілий народний ансамбль, і тепер ночами жителі чують його жалібні пісні.

Читайте також: Що вони їдять: Перу

Побувавши там, якраз час сісти на катер і вирушити у подорож самим озером і його островами, котрих понад 40. частина з них належить Перу, частина – Болівії, і багато з них обжиті людьми. Ця прогулянка неодмінно запам’ятається на все життя, оскільки навіть без порталу перенесе вас в інший світ.

Своєю фактурою дивують острови Урос – плаваючі ділянки, виготовлені з тростини, яка тут рясно росте. Місцева народність намагається зберегти традицію створення островів, котра виникла ще в ті часи, коли індіанцям загрожувала небезпека, і вони, тікаючи із сіл, воліли селитися на плавучих островах. Тут живуть комунами, на кожному острові є свій президент, котрий за необхідності виконує роль екскурсовода і на макетах показує принцип створення острова, а також, як влаштовано побут. Тут живуть звичайними життям: працюють (більше по господарству і плетуть сувеніри), народжують і ростять дітей, відправляють їх у школу човном на сусідній острів або у місто Пуно, ловлять рибу і займаються бартером.Без названия.jpgФото albertorossiniphoto.com

Читайте також: Чан-чан. Перуанське місто з глини

Відомий на все Перу острів кохання Амантані площею трохи більш як 9 квадратних кілометрів – дуже популярна серед туристів місцина. Тут немає централізованого електропостачання, немає транспорту, і місцеві жителі (близько 800 сімей) не користуються навіть велосипедами: на них тут просто неможливо їздити, оскільки весь острів фактично – гора. Висадившись на причалі, вам потрібно буде весь час підійматися вгору, щоб досягнути стародавніх храмів індіанців Пачамама і Пачатата, розташованих на вершині острова-гори. Вважають, що бажання знайти кохання всього свого життя, загадане на цьому острові, неодмінно здійснюється.

Там само обов’язковий під час прогулянки острів – Такіле, його площа становить менш ніж 6 квадратних кілометрів. Основана частина села розташована на висоті 3950 метрів. Місцеві жителі залізають туди на своїх двох спритно і без перепочинку, а от мандрівникам доводиться попотіти. Видершись туди, ви забудете про втому і віддячите себе просто божественним краєвидом на озеро. adfrgdfgsfgvsfg.jpgФото nativepathstravel.com

Читайте також: До Перу із комфортом. Практичні поради

Окрім того, Такіле надзвичайно самобутній і входить у список нематеріального культурного спадку ЮНЕСКО завдяки знаменитій техніці тонкого в’язання з шерсті. Причому в’язанням на п’яти спицях тут займаються виключно чоловіки, а жінки зайняті ткацтвом. Тут немає доріг і немає транспорту, немає поліцейських (через відсутність злочинності), а також собак чи котів. Життєві взаємини побудовані на принципі морального кодексу, встановленого ще інками і збереженого до сьогоднішнього дня: не вкради, не бреши і не лінуйся.

Головне фото pinterest.co.uk

Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
Там, де «Король лев» стає реальністю
До речі, сценами для цього художнього фільму компанія «Disney» надихнулась саме у Кенії, а точніше у національному парку «Брама Пекла», що знаходиться на відстані 90 км від Найробі. Хоча і сімбу («лев» з суахілі) разом з іншими хижаками тут не побачиш, бонусом стане прогулянка на велосипеді поміж стада зебрів, антилоп гну та жирафів. Цікаво...?
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
Закрыть
Outlook facebook page