RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Перу. Місця сили

Перу. Місця сили

Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і тепер вже автор Ія Зайцева.

Латинська Америка – один із найбільш загадкових континентів. У ній криється багато таємниць, розгадки яких, здається, канули у вічність разом з інками, майя й ацтеками. Корінним жителям тамтешніх країн неспроста приписують особливу мудрість і спеціальні знання, що передаються з покоління у покоління і вважаються священними. З особливою повагою тут ставляться до природних багатств, землі, гір і рік, адже, згідно з віруваннями, там живуть духи, котрих слід умилостивити для поліпшення погодних умов і відповідно більшого врожаю. Особливу шану віддають матінці-землі – її приймають за справжнісіньке божество.

Ми не помилимося, якщо скажемо, що саме Перу зберігає в собі найбільше загадок. Не маючи жодного письмового чи історичного джерела, котре б дійшло до наших днів, а також втративши через іспанських завойовників й американських розкопок у двадцятому столітті безліч артефактів, перуанцям і вченим залишається здогадуватися про те, що відбувалося насправді на їхній землі. Значною мірою через відсутність конкретної інформації багато місць у цій країні вважаються священними. Скупчення високої енергетики разом з віковим шануванням не минає безслідно навіть для атеїстів і скептиків – більшість туристів і мандрівників відчувають «щось», просто гуляючи тут. А для того, щоб збагнути більше, варто звернутися до потомственних шаманів, котрі і в наші дні мають шану у суспільстві й активно допомагають людям.

Згідно з думкою місцевих географів і духовних вчителів, високо в Андах, між Перу і Чилі, сьогодні розташоване найсильніше енергетичне місце планети. Тому в ці краї прямує так багато людей, котрі хочуть поєднатися з енергією землі, відкрити своє серце і пізнати себе справжнього. Окрім високогір’я шамани також рекомендують відвідати місто Куско та його околиці і не пропустити при цьому Мачу Пікчу (таємниче поселення інків, нове чудо світу) і комплекси Сайксайваман, Ольянтантамбо і Пісак, де люди не тільки жили і вели звичне господарство, а ще й якимсь дивним і тільки їм зрозумілим способом спілкувалися з богами і духами предків. Сама долина ріки Урубамба, що в районі Куско, називається Священною.

Гіди люблять приводити сюди мандрівників і паломників, щоб разом насолодитися величчю мудрих предків, котрі, судячи з усього, були розвинені набагато більше за своїх нащадків – щодо будівництва, то напевно. Це кидається в очі, якщо порівнювати сучасні житла з відточеними архітектурними конструкціями, зведеними в техніці дивовижно тонкої підгонки великогабаритних каменів. Навіть якщо постаратися, між ними не вдасться просунути навіть аркуш паперу. Лишається тільки гадати, як саме давнім перуанцям спало на думку здобувати, перевозити, встановлювати і підганяти до міліметрової точності кам’яні блоки неймовірної міцності. Ці будівельні витвори мистецтва вражають уяву не менше єгипетських пірамід. І в наші дні після сотень досліджень так достовірно й не відомо, з якою метою будували такі дивовижні міста, так високо в горах, і найголовніше - чому були покинуті ці конструкції.

Особливе шанування жителями цих земель і в давні часи, і сьогодні відводиться зіркам і Чумацькому шляху – багато об’єктів збудовані так, щоб у певній точці зустрічати перші промені сонця в день зимового сонцестояння. Саме зимовому сонцестоянню відводили особливу роль. Гіди обов’язково покажуть і розкажуть, як небесне світило з’являється в обумовленому й облаштованому для цього місці тільки раз на рік, і як можна сповна отримати найбільш сильну енергію зірки.

Всюди є спеціально облаштовані жертовники й олтарі, храми Сонця й Місяця, в котрих туристи усамітнюються для того, щоб відчути силу цих місць. Тут прийнято загадувати бажання, котрі, на переконання місцевих шаманів, не можуть не здійснитися. Особливе місце неподалік від Куско – храм води Тіпон, де тиша й плескіт рідини, що стікає каналами, збудованими давніми майстерними архітекторами, створюють особливий настрій вічності природи, її безкінечності, мудрості і стихійності.

Не меншої уваги заслуговує Коріканча, храм Сонця, котрий до приходу іспанців вважали головною релігійною святинею стародавніх інків і був цілком оздоблений золотом. Від нього відходило 40 доріг у різних напрямках величезної імперії, на кожній з котрих було збудовано по храму. Коріканча вважали серцем Куско, а також усієї держави. Сьогодні там розташована католицька церква зі статусом пам’ятки давньої архітектури.

Найбільш дивовижним місцем вважають долину Морай, перлину творчості зодчих. Не піддається розумінню вся ця химерна конструкція, котру місцеві вважають терасою для вирощування рослин. Кому і навіщо знадобилося будувати кола ідеальної геометричної форми у вигляді амфітеатрів семи рівнів, оточених ще одним таким же комплексом, що з висоти має вигляд знаку безкінечності? Лише для вирощування кукурудзи – звучить не дуже переконливо. Перебуваючи тут, ніхто не позбудеться відчуття присутності когось невидимого, хто постійно спостерігає за нами. Через подібні думки виникла інша гіпотеза, особливо популярна серед уфологів. Згідно з нею, долина Морей – це не що інше як лабораторія для виведення чи адаптації нових сортів рослин, що прибули з інших планет.

Саме такі легенди, переплетені зі стародавніми обрядами й реальними виявами надприродного, і роблять Перу таким бажаним напрямком для туристів з усієї планети. Окрім цілком божевільних пейзажів, усі мандрівники неодмінно знаходять тут щось своє. Комусь до душі духовні практики, комусь – дивовижна архітектура, ну а деяким – конспірологічні теорії, котрі буквально витають у повітрі…

Слідкуйте за нашими оновленнями, щоб із розповідей Ії Зайцевої дізнатися ще більше нового і незвичайного про загадкове Перу!

Вам це буде цікаво:
Що вони їдять: Перу
Сьогодні Ія Зайцева ділиться своїми враженнями від перуанської кухні, котру по праву вважають однією з найбільш різноманітних і смачних у світі. Кажуть, що навіть в’їдливі дослідники з Книги рекордів Гіннеса збилися з рахунку, коли включали туди перуанську кухню як найбагатшу на страви.
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Ми там були: Ірландія – скелі, паби і ліси лепреконів
Рідкісний турист долетить до Ірландії: країна далека, невелика, дорога і зі складним візовим режимом. Але при цьому настільки красива і не схожа на жодну іншу, що це неодмінно варто зробити. Про враження від ексклюзивної ірландської подорожі OUTLOOK розповів ТВ-редактор Кирило Тимченко.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Кіпр очима Павла Петрушки
Тут на вулицях густо ростуть мандарини і, падаючи вам прямо під ноги, наповнюють повітря приємним цитрусовим ароматом… Телеоператор Павло Петрушко побував на Кіпрі вже п’ять разів і вважає його ідеальним бюджетним місцем для спокійного відпочинку. Він розповів нам про те, як максимально зручно влаштувати своє перебування там.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Брюгге
Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Гастрономічне Перу. Розповідає ресторатор Анна Козаченко
Анна Козаченко – засновник і керівник популярних київських закладів Milk Bar і Dogs & Tails – зовсім недавно повернулася з поїздки по Перу. Вона привезла звідти не лише море туристичних вражень, але й професіональний розбір місцевої кухні, ресторанів і кулінарних традицій цієї далекої країни. Ми з великим задоволенням ділимося соковитими й апетитними враженнями Анни і закликаємо інших наших читачів також писати нам про свої захоплюючі поїздки!
Інті-Раймі: зустрічаємо сонце разом з перуанцями
Сьогодні в нашому перуанському циклі розповідь про барвисте і колоритне святкування зимового сонцестояння, історія якого бере свій початок ще з часів інкської імперії.
Ліма is the capital of...
Досвідчені мандрівники кажуть, що, коли багато їздити по світу, починаєш приблизно розуміти, як влаштовані мегаполіси. І якщо в Європі, Азії чи США досвіду і кмітливості для орієнтування цілком вистачає, то у південноамериканських містах про свої знання можна забути. Сьогодні ми розкажемо про одне з таких місць, Ліму – столицю Перу.
Ми там були: Ізраїль
Розпаковуючи валізу після повернення додому з подорожі, ви виявляєте там не сувеніри, пам'ятні листівки, пару стоптаних кедів, які зберегли відбиток чужини, а щось, що змінило вас, змусивши поглянути на світ ширше, під новим кутом. Я – Олександра Портянко, випусковий редактор theoutlook.com.ua, і це моя історія подорожі.
Ми там були: Гданськ
З вікна старовинного дому з високими стелями виднілася частина вулиці Огарної. Чепурні вивіски, симпатичні та оригінальні фасади будівель, квіти, вимощена бруківкою проїжджа частина... Саме з цієї вулиці далекого 1949 року почалося відновлення історичної частини Гданська.
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
Закрити
Outlook facebook page