RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Автор: 03.05.2021 | традиції, Пакистан
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...

... чиє походження й досі не можуть розгадати науковці.

Високо-високо в горах Гіндукушу, де сходяться кордони Пакистану та Афганістану, у важкодоступному районі Читрал живуть дивовижні та життєрадісні калаші, які навіть зовні мають незвичний для цих місць вигляд. У кількох язичницьких поселеннях мешкає близько шести тисяч жителів, більшість з них ніколи не бували поза своїми територіями. Це обумовлено і самодостатнім способом життя, і тим фактом, що якась подоба дороги до «великої землі» з'явилася лише двадцять років тому зусиллями... греків. Саме цей фантастичний навіть за мірками географії зв'язок горян і жителів Еллади поклав початок романтичній легенді, в основі якої невдалий «індійський» похід Александра Македонського.zdfbghdafg.jpgФото en.wikipedia.org

За цією теорією, воїни великого імператора, двоє чоловіків і дві жінки, були так виснажені битвами і важкими гірськими переходами, що, чи то знесилившись, чи то вчинивши дезертирство, залишилися в цих місцях. Залікувавши рани й освоївшись на новому місці, колишні солдати взялися за звичну для чоловіків і жінок справу – продовження роду, унаслідок чого виникла народність. Історія гарна і звучить переконливіше за дві інші версії, адже за одною – мешканці Читрала – пращури слов'ян, а за другою – справжні арійці, яких так уперто шукав Гітлер по всьому світу. Ще припускають їхнє інопланетне походження, але це вже надто сміливо...

Як воно насправді – вчені сперечаються й донині, адже, навіть будучи зовні геть несхожими на мусульман, які оточують їх з усіх боків, калаші все ж за такими показниками, як ДНК, пігментація, аналіз крові, подібні саме до пакистанців та афганців. Можливо, тому і число жителів у селах поступово зменшується – багато хто приймає іслам і виїжджає звідти. І все ж, розмовляючи з місцевими, дивуєшся не тільки їхній незайманій свідомості. Приміром, більшість з калашів гадки не мають, що роблять туристи, коли їх фотографують, а також, окрім Греції, вони не знають інших країн.Kalash_women_traditional_clothing.jpgФото ru.wikipedia.org

Грецькі організації, крім дороги, побудували тут кілька шкіл і налагодили електрифікацію, яка в горах працює через раз. Але калаші не звертають уваги на відсутність «цивілізації», бо їхній спосіб життя зі збиранням, полюванням, риболовлею і нескінченною кількістю всіляких ритуальних свят не надто й потребує чогось іще. Попри певне, на перший погляд, дикунство в їхніх поселеннях панує справжня демократія. Так, жінки мають право самі обирати собі чоловіка і спокійно можуть розлучатися. Їхня думка враховується як у сімейних питаннях, так і в громаді, нерідко саме їм довіряють титул старійшини села. Рівність статей спостерігається у всьому, крім роботи – представниці слабкої все ж опікуються хатніми справами, тоді як чоловіки дбають про хліб насущний, навіть примудряються вирощувати пшеницю серед каміння.

І хоч англійської майже ніхто не знає, калаші вельми товариські та відкриті світу. Своїх гостей вони поважають і запрошують узяти участь у святах і обрядах, серед яких головними є Йоші – свято посіву, Учао – свято врожаю і Чоймус – загальне звернення до зими в надії, що вона буде м'якою. Під час кожного з них усі жителі танцюють поблизу святого місця Джештака, розписаного орнаментами, до слова, в грецькому стилі. Найдужче відзначають дні народження і похорони, де плакати взагалі не можна. А ось вино ллється рікою, що не притаманно у цьому регіоні. Опісля можна ще й пограти в гал, якщо сили залишилися. Цей вид спорту схожий на суміш гилки, гольфу і бейсболу. Грають усі, від малого до старого, і на питання: «Скільки вам років?» найчастіше відповідають: «Я не знаю, просто колись я розплющив очі в цій долині, відтоді й живу».a3982062-8db4-11e9-b2aa-5ba392ab87ab_image_hires_133633.jpgФото scmp.com

Серед калашів є і свої знаменитості, такі як Лакшан Бібі – смілива жінка, котра зробила кар'єру пілота і створила міжнародну організацію для підтримки свого народу. Знання та слава не змінили її національних рис – вона така ж відкрита, як і її співвітчизники, і продовжує жити серед них у селі Румбурі. Ще одна «зірка» – японка Акіко Вада, яка вийшла заміж за місцевого жителя. Вона – фахівець з вивчення малих народів, каже, що приїхала в гори досліджувати калашів, а згодом залишилася жити з ними. Тепер сюди навідуються й інші японці – її родичі та друзі. Час від часу до калашів приїжджають науковці, яким не дає спокою загадка цього народу, ну а серед туристів лідирують англійці. Вже хто-то, а вони – колишні колоністи і Пакистану, й Афганістану – чудово знають ці місця і усвідомлюють, що тут справді можна насолодитися і природою, і такими незвичайними людьми, для яких щастя – у простоті.

Головне фото factroom.ru

Вам это будет интересно:
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Новини іноземних дипустанов в Україні
Незважаючи на розпал літніх відпусток, багато культурних заходів за участі іноземних дипломатичних установ відбулось в серпні в Україні. Далі представляємо вашій увазі підбірку деяких з них.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Закрыть
Outlook facebook page