RU  UK  EN
Статьи  >  Дізнайся  >  ДІАЛО ІССА – ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ АФРИКАНСЬКОЇ РАДИ В УКРАЇНІ: «Головна наша місія – це забезпечити діалог культур»

ДІАЛО ІССА – ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ АФРИКАНСЬКОЇ РАДИ В УКРАЇНІ: «Головна наша місія – це забезпечити діалог культур»

Автор: 29.11.2015 | Африка
Ми поспілкувалися з представником громадської організації "Африканська рада в Україні". Про життя африканців і афро-українців у нашій країні, особливостях встановлення міжкультурного діалогу, про основні напрямки роботи організації, - розповів віце-президент спільноти Діалло Ісса...

Коли 1986 року виїжджав із Гвінеї, навіть і не підозрював, що залишусь жити в Україні. І абсолютно нічого не знав про цю країну, крім того, що це одна із 15 республік, що входять у склад СРСР. Розмовляючи французькою й англійською мовами, російською я міг сказати тільки одне слово – «перерыв».

У столицю України я потрапив за розподілом у Москві, звідки мене відправили навчатися в Київський інститут інженерів цивільної авіації. Моє перше враження – неймовірна країна. У мене на батьківщині навіть колір землі відрізняється. В Африці вона нібито червона, а тут чорна і сіра. Це вже потім я дізнався, що у вас найкращий чорнозем у світі, на якому росте все. Навіть якщо палицю кинути – вона пустить коріння.

В Україні дуже красиві і працелюбні жінки. Правда, коли я вперше їх побачив, був шокований. Я приїхав поїздом і помітив, що кругом працюють представниці прекрасної статі. У нас жінок в основному можна зустріти в офісі або на ринку. Але на рейках важка фізична праця – було незвично, і дуже вразило.

Найважче було звикати до погоди і місцевої кухні. Українські страви дуже відрізнялись від того, що я звик їсти. Причому всім – кольором, запахом, смаком і навіть принципом приготування. У нас їжа більше гостра, а тут приправи використовують дуже мало. Крім того, вперше довелося готувати самостійно. У нашій сім’ї я один хлопчик і п’ятеро сестер, і мене ніколи не допускали до кухні. Тому довелося вчитися – спочатку смажити яйце, потім – картоплю. Наприкінці першого курсу вже міг навіть плов приготувати і зварити борщ. Та найскладнішою була адаптація до погоди. Між зимою і літом тут дуже великий перепад температур. На жаль, до холодів я не звик і досі. І як би добре і тепло не вдягався, які б рукавички не носив, руки, особливо пальці, все одно мерзнуть.

Авіація – це любов і хобі всього життя. Але працювати в цій сфері і за першою моєю освітою не довелося. Після закінчення механічного факультету я намагаюся не втратити кваліфікацію і постійно проходжу стажування на різних курсах. Маю навіть сертифікат перекладача науково-технічних текстів. Але заробляти на життя, займаючись бізнесом, допомагає другий диплом менеджера з персоналу. Я вільно володію англійською, французькою і російською мовами. Розмовляю на кількох африканських діалектах і трохи арабською. Знаю і українську, але вважаю, що не ідеально.

Більшість африканців в Україні – студенти: одні приїжджають, інші виїжджають. І цей потік ніколи не припиняється. Є ще дві категорії – біженці і ті, хто лишився тут жити, створивши сім’ю чи започаткувавши бізнес. Найбільше вихідців із Нігерії: у них найбільша діаспора в Україні. Далі йдуть Марокко, Конго, Камерун, є і з моєї країни – Гвінеї. Останнім часом дедалі більше прибуває людей із Судану. Представлена і ПАР, але переважно діловими людьми.

Усі африканці, котрі приїжджають в Україну – мирні і приязні люди, які хочуть або вчитися, або працювати. Повірте: ніхто не стане їхати за 10 тисяч кілометрів заради того, щоб махати кулаками. В Африці, якби люди цього хотіли, проблем вдосталь. Тому про всіх, хто приїхав сюди, можна зі стовідсотковою впевненістю сказати: вони хочуть отримати корисні контакти, шукають підтримки і розуміння.

Ситуація з адаптацією африканців в Україні не оптимістична. З вищою освітою і з дуже високою кваліфікацією знайти роботу тут практично неможливо. Як варіант – це створювати собі робочі місця. В основному це сфери обслуговування і торгівлі, де не потрібні великі гроші. Або повертатися додому, де теж не буде роботи, якщо до закінчення навчання хтось із родичів чи знайомих не допоможе з її пошуком. І ти розпочинаєш все з нуля, незважаючи на освіту і те, що навчався як державний стипендіат. Тому багато, отримавши диплом, їдуть у треті країни.

Африканську раду в Україні створювали з метою об’єднати вихідців з африканських країн. До цього було кілька невдалих спроб об’єднати всіх під одним дахом. Засновували якісь студентства, земляцтва з однієї країни. Але всі вони не мали юридичного оформлення. Ми бачили необхідність цього кроку. Особливо в 2006-2008 роках, коли був великий сплеск ксенофобії і расизму в Україні. На африканців часто вчиняли напади з побиттям. І ми зрозуміли: якщо не створити щось офіційне, буде складно привернути увагу до всіх цих проблем, а відповідно і вирішувати їх. Ось так 2010 року і з’явилася Африканська рада в Україні.

Починати нове непросто, і критиків завжди вистачає. Нам казали: до вас ніхто не міг цього зробити, і ви теж тільки змарнуєте час. Але я не стомлююсь повторювати: люди різні, і цілі різні. Головне – твоє бажання і віра. Так воно і вийшло: ми зробили те, що хотіли, об’єднавши зусилля й інтереси 40 різних африканських общин і земляцтв.

За неповних 5 років ми довели, що ми можемо, і з нами вже рахуються. Наша організація є членом різних асоціацій. Наприклад, Ради національних меншин, що працює і з Верховною Радою, і з Кабінетом Міністрів, і з місцевою владою. Африканська рада входить до складу наглядової ради при Міністерстві закордонних справ. Нас запрошують до участі у міжнародних конференціях за кордоном, наприклад, 2014 року у Відні. А цього року як громадську організацію , котра дуже активно працює в Україні з питань інтеграції і взаєморозуміння, нас запросили в Кишинів.

У нас в організації – всі волонтери. Адже Африканська рада грошей не заробляє, і ніхто за свою роботу зарплату не отримує. Та, незважаючи на це, у нас багато радників із числа українців, які нам допомагають. Є африканці й афроукраїнці – це ті, у кого один із батьків родом із Африки. Кожен займається тією справою, яку знає, і може бути максимально корисним.

Ми не тільки допомагаємо інтегруватися африканцям в Україні, але й знайомимо самих українців з нашою культурою. А в себе на батьківщині розповідаємо, що у світі є дуже красива країна і талановита нація. Адже раніше, коли ти казав Київ, всі вважали, що це Росія. Але останнім часом, особливо через останні події, всі в Африці вже знають: це дві абсолютно різні держави.

Усі ми працюємо заради викорінення проявів ксенофобії і расизму.

Адже подібні речі відбуваються через незнання інших культур і звичаїв. Тому треба більше розповідати, хто і що ми за люди? І ось через такий діалог більше дізнаватися один про одного, знаходячи взаєморозуміння. Потрібно прибирати створені незнанням штучні перепони – і багато питань тоді відпадає.

Офіційно в Україні ніхто не хоче визнавати наявність ксенофобії і расизму. І намагаються всі гострі кути згладити. Але тільки через мовчання проблема сама по собі не щезне. Найсвіжіший приклад – напад на африканців на одному з останніх футбольних матчів на «Олімпійському». Було поранено людину, і тільки тому стоїть питання розслідування цієї справи. Хоч постраждало значно більше людей, але вони не писали заяви. А все тому, що не вірять в українську правоохоронну систему і чесне розслідування. Постраждалого африканця можуть викликати на допити десятки разів, але не шукати винуватця. Якщо, звичайно, не сталося вбивство. Тобто там, де є жорсткий кримінал зі смертю, – там ще можна розраховувати на закон. Але якщо йдеться про хуліганські дії, з розслідуванням так тягнуть, що врешті решт потерпілі забирають заяви. А в разі повторення історії африканці не поспішають шукати захисту у міліції, бо не хочуть проходити цей складний шлях допитів і принижень.

Побутових історій неповаги до африканців теж немало. Наприклад, дуже часто в автобусі біля них ніхто не сяде і не стане поруч. Але ми на таке не звертаємо уваги. Люди різні, але більшість – хороші і приязні. І навіть якщо позитива небагато, саме від нього слід отримувати задоволення. Ми всім кажемо: звертайте увагу на позитив і самі випромінюйте позитив. І головне – усміхайтесь. Адже усмішка всіх єднає.

Ми багато працюємо над тим, щоб українці нас краще знали і розуміли. Наприклад, ми проводимо культурні зустрічі під назвою «Живі бібліотеки». Ми вважаємо: кожна людина – це унікальна книга, причому жива. І саме вона може найкраще розповісти про свою країну, про культуру і традиції. Ми збираємо людей, які можуть поділитися своїми знаннями з іншими. Часто зустрічі супроводжуються дегустаціями національних кухонь і різними майстер-класами. Ми хочемо, щоб нас знали і розуміли, що там само ми любимо і поважаємо Україну і її народ. 

Вам это будет интересно:
10 фактів про Папуа Нову Гвінею
Професійні мандрівники, етнографи і дослідники рідко бувають у популярних серед туристів краях, оскільки там мало шансів звершити якесь відкриття або ж дізнатися про щось нове. Утім, у спеціалістів є свій список топових країн і регіонів, де вони у XXI столітті знаходять, чим здивувати себе, а потім вже й весь світ.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Найробі
Сьогодні ми вирушаємо на відпочинок по-кенійськи. Будемо остерігатися злодюжок, торгуватися на місцевих ринках, куштувати фантастичний чай і закутуватися у строкатий африканський текстиль. Дізнаємося, які місця недоступні для скромних бюджетів, не засмутимося і піднімемо настрій фантастичним заходом сонця на узбережжі Індійського океану.
Колоритний континент. Красиві племена Африки
Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Ця дика Африка. Найвідоміші заповідники континенту. Частина 1
Божевільно красива первозданна Африка – саме те місце, де можна і потрібно, не довго думаючи, занурюватися у світ дикої природи і відчувати себе в незвичній ролі – ролі гостя в домі тварин, а не навпаки… Тут викидаєш із думок все неприродне і напускне, відчуваючи себе лише маленькою піщинкою у величезному захопливому світі…
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Кабо-Верде: серфінг по вулканах
Сьогодні ми пропонуємо вам вирушити з нами у дивовижну і мальовничу африканську країну Кабо-Верде, де всюди океан, а кожен турист, хоче він того чи ні, стане любителем морепродуктів.
10 фактів про Лесото
Всесвіт дуже часто пропонує нам баланс, показуючи відтінки і більш насичені кольори. Яскравий приклад такої рівноваги на теренах Південно-Африканської Республіки – Королівство Лесото. Ця держава, розташована високо в горах, – єдине місце на території континенту, котре в липні-серпні відвідують завірюхи. Тому його також називають «африканською Швейцарією».
Там, де «Король лев» стає реальністю
До речі, сценами для цього художнього фільму компанія «Disney» надихнулась саме у Кенії, а точніше у національному парку «Брама Пекла», що знаходиться на відстані 90 км від Найробі. Хоча і сімбу («лев» з суахілі) разом з іншими хижаками тут не побачиш, бонусом стане прогулянка на велосипеді поміж стада зебрів, антилоп гну та жирафів. Цікаво...?
Стелленбош: не лише винна столиця Африки
OUTLOOK продовжує знайомити вас із найбільш мальовничими та оригінальними містами нашої планети. Сьогодні ми розповімо про передмістя південноафриканського Кейптауна, Стелленбош, який справедливо вважають провідним центром виноробства всього континенту.
Руанда: ну й Африка, от так Африка!
Незважаючи на трагічне минуле, не так давно жителі Руанди зняли фільм під назвою «Живе прощення», де розповіли, як живуть після страшного періоду у своїй історії. Громадянська війна не змогла зламати їх. Більше того, на сьогоднішній день Руанда за туристичними мірками наздоганяє Сінгапур. Вірите в таке? Тоді швидше читайте статтю!
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
Сен-Луї: перше поселення європейців в Африці
У цій дивовижній африканській державі туристів вражає дика мішанина культур. Чого тільки не побачиш у Сенегалі! Старовинні авто родом із Франції; корови, які ліниво гуляють по дорозі; гужові візки… А в історичній і культурній столиці країни Сен-Луї сюрпризів взагалі забагато.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Не тільки нафта і туризм: сафарі від африканських роботодавців
У світі безліч варіантів професій, які може опанувати людина. Північна Америка дала поштовх стартапам та банківскому сектору, Азія - високим технологіям, Європа - медицині... А ким же працюють люди на найбільш сонячному континенті - давайте дізнаємось!
Туристичне Intermezzo
Чи знайоме вам відчуття втоми від урбанізму? Після закінчення важкого дня так і жадаєш влаштувати собі Intermezzo. Саме тоді хочеться змінити буденний чорний колодязь кави на кухлик прозорої джерельної води, будильник – на спів птахів, автомобільні вихлопи – на обійми гірських туманів, ТБ-перегляди...
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Мови. Яка зникне наступною?
Уже зовсім скоро ми втратимо їхню мелодику, потім перестанемо впізнавати слова, і врешті їхній зміст стане для нас загадкою. Мови, що зникають. Скільки їх було за весь час існування людства? Для нас це таємниця, а так як 21 лютого – День рідної мови, ми підготували матеріал про мови, які вимирають, щоб вкотре звернути увагу на цю проблематику.
Кано - найстаріше місто Нігерії
Вам обридла передбачуваність «ситого» життя, але ви не готові з головою пірнути в небезпечні пригоди в диких джунглях? Тоді вирушайте в Нігерію: цей цивілізований регіон Африки приголомшує, але не залякує. Крім того, тут розташований Ноллівуд – найбагатша «кузня» фільмів, якій поступається навіть Голлівуд. Сьогодні розкажемо вам про найстаріше місто Нігерії під назвою Кано.
У Києві відкрилася виставка «По Дорогах Африки»
У Києві в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка «По Дорогах Африки», організована громадською організацією «Африканська Рада в Україні».
Закрыть
Outlook facebook page