RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу

Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу

Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.

Вестурбайр, Рейк’явік

Місцеві жителі кажуть, що в їхньому місті всі одне одного знають, тому якщо столиця – одне велике село, то її «спальник» Вестурбайр – це взагалі практично комуна, де всі свої. Район вартий уваги тим, що там є відкритий басейн з термальними водами, який працює цілий рік. Щоранку у ньому плещуться пенсіонери і школярі, а в інший час – усі охочі. Вечорами біля бортиків аншлаг, адже, плаваючи на спині, можна побачити не лише чарівне зоряне небо, а й північне сяйво. Неподалік хлюпоче і навіює спокій океан з комфортабельним пляжем і кількома кафе, де подають чудовий заморожений йогурт. У самому серці району розташовані одразу кілька важливих будівель – католицька церква Ландакотскірк’я, спроектована відомим архітектором Гудйуоном Суммуельсоном, і кампус Університету Ісландії. Окрім віруючих і студентів, цю частину Вестурбайра облюбували коти – їх тут тисячі на вулицях, і практично всі вони – з іменними нашийниками. На дошках з оголошеннями найчисленніші – про пропажу того чи іншого улюбленця. «Аборигени» кажуть, що у багатьох із них все життя відбувається в рідному районі: для комфортного існування є все, навіщо кудись їхати?

Фото icelandmag.is

Статен-Айленд, Нью-Йорк

Якщо у ваших подорожах по США буде тільки Нью-Йорк з усіма його вогнями, хмарочосами і кіношністю, а побачити класичну «одноповерхову Америку» дуже хочеться, то район Статен-Айленд – найбільш підходяще для цього місце. Богема з Манхеттена, роботяги з Брукліна і ділки з Бронкса зазвичай кепкують з жителів Статена, називаючи їх мало не провінціалами. Справа в тому, що ця частина міста з її маленькими будиночками, тихим життям і морем зелені взагалі не схожа на звичний мегаполіс. Багато людей тут, по суті, ще у межах Великого Яблука, займаються фермерством. Цьому сприяють низька заселеність і природні умови – острів чудово омивається річкою Гудзон. Місцеві жителі почуваються комфортно, адже їхнє життя розмірене, пробок немає, а всі блага цивілізації розташовані за легендарним мостом Верразано. Головними прикметами району вважають пором Феррі, що з’єднує Статен Айленд з Манхеттеном: подорож триває близько півгодини і дає змогу помилуватися прекрасними краєвидами, зокрема на Статую Свободи, і зоопарк – відкритий ще 1936 року.

Фото designgab.com

Барракас, Буенос-Айрес

Після огляду центру ми рекомендуємо всім туристам переміститися до південно-східної частини міста, де розташований колишній робітничий район Барракас. Свою назву він отримав через численні бараки, в яких жили трудяги, головним заняття котрих був забій тварин. Пізніше сюди перемістилося практично все фабричне виробництво міста, таким чином перетворивши в 19-му столітті Барракас у промислове серце аргентинської столиці. Утім, коли вже наприкінці наступного століття індустріальні виробництва або згортали, або переносили з Буенос-Айреса, величезні складські приміщення недовго лишалися пустими – в район стали перебиратися бідні художники і студенти. А вже за ними – й інші містяни, котрих вабило недороге житло і засилля художників, які розмальовували все, що потрапляло під руки. Таким чином, замість різниць і фабрик з’явились галереї і арт-простори. Сьогодні Барракас – пристойний і безпечний спальний район, відомий тим, що там народився знаменитий футболіст Ді Стефано, церквою Санта-Феллісатас і кварталами, що стали декораціями багатьох фільмів, зокрема, відомої стрічки «Південь» Фернандо Соланаса.

Фото upload.wikimedia.org

Мітака, Токіо

Великий Токіо, що складається з величезної кількості міст-районів і передмість – це не просто мегаполіс, а окрема країна. Іноді навіть самі його жителі не можуть відрізнити район від передмістя – настільки все урбанізувалося. За 20 хвилин їзди електричкою від центру розташована зелена Мітака – чудова локація для пікніків, прогулянок із дітьми і просто попивання пива в численних парках (вигуки «кампай» лунають щосекунди, навіть у будні). Це місце можна стисло охарактеризувати трьома словами: сакура, ставок і край Міядзакі. Природа справді вражає: коли катаєшся в човні і милуєшся красою і тишею, важко повірити, що це двадцятимільйонна столиця. Що ж до великого мультиплікатора, ще 2001 року він створив на території острова-району музей студії Гіблі, котрий куди частіше називають музеєм Тоторо (так звали героя його мультфільму). Окрім можливості побачити на власні очі, як були створені шедеври, всі охочі мають змогу відвідати робочий кабінет майстра і переглянути його малюнки й ескізи. Мітака – улюблене місце відпочинку як дітей, так і дорослих, а для романтичних прогулянок кращої локації у всьому Токіо годі шукати.

Фото grapevine.is/wp-content.uploadsb4.jpg

Калліо, Гельсінкі

Відразу за мостом з немилозвучною для іноземців назвою Піткясілта гордо розкинувся справжній робітничий район Калліо. Ще в 70-ті роки про нього ходила недобра слава, адже там завжди любили небагатослівних, але конкретних людей, а до прибульців із «центру» ставилися з підозрою. А ті все одно приїжджали: у бувалих пивницях алкоголь коштував смішні гроші у порівнянні з ошатними барами Гельсінкі. Та й місцеві громадські лазні, що займають цілі вулиці, вабили жителів усього міста. Їх так багато в Калліо, тому що практично все житло тут, збудоване у минулому столітті – суцільні кондомініуми, мало хто міг похизуватися квартирою понад 20 «квадратів», і ванних кімнат чи душових у них зовсім не було. Загалом ще років 15-20 тому в районі тільки те й робили, що мозолилися на заводах, пили пиво і милися в лазнях. Усе змінилося, коли фіни настільки підняли свій рівень життя, що потреба у власній промисловості в таких обсягах зникла, і роботяги почали перекваліфіковуватися у клерків, а самі підприємства закривалися. Першим сигналом, що Калліо стає не просто іншим, навіть хіпстерським, стало відкриття тут секонд-генду і вегетаріанського кафе. До честі місцевих, вони збагнули, що часи змінюються і припинили косо дивитися на людей, що працюють головою, а не руками. Ну а з часом усе змішалося: колишні заводчани п’ють каву в новомодних закладах, а прибула інтелігенція допитливо опановує покинуті об’єкти, перетворюючи їх у кластери і кінотеатри. Мало того, район став настільки дружним, що головне свято тут – Korttelikeittiö – день, коли місцеві збираються на вулиці, цілий день готують їжу і пригощають нею одне одного – такий собі локальний фестиваль. Другий за популярністю івент – суботник. І все ж хай навіть про колишню атмосферу Калліо поступово забувають, це місце досі не втратило дух свободи, і тут ніхто не дивується, коли замовляють пиво о восьмій ранку. І дешеві лазні все ще працюють.  

 Головне фото billionnews.ru, wikimedia.org

Вам це буде цікаво:
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Детальніше - дивіться далі.
Двадцять перше буде їхнім сторіччям: міста планети, які найбільш динамічно розвиваються
Можливо, зараз у це складно повірити, але через кілька десятиліть такі важливі і передові глобальні міста, як Нью-Йорк, Лондон чи Токіо, не будуть відгравати настільки значущу роль, як сьогодні. OUTLOOK, озброївшись найостаннішими аналітичними даними і прогнозами, розповідає про міста, котрі мають усі шанси стати світовими центрами вже зовсім скоро.
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
«In vino veritas»: 5 незвичайних виноградників світу
Здавна відомо, що виноробство – це справжнє мистецтво, підвладне тільки щиро закоханим у свою справу майстрам. Що ж казати про красу шедеврів, створених вмілими руками – виноградники, розкидані по всіх куточках світу, вражають своєю грандіозністю і прикрашають планету, розмальовуючи її яскравими соковитими барвами.
"Витягти" з країн по максимуму. Кращі місця для риболовлі
Сьогодні мільйони, якщо не мільярди чоловіків, а часом і жінок по всій планеті відзначають Всесвітній день рибальства. З цієї нагоди ми пропонуємо вашій увазі список місць, де у вас точно клюне. Бразилія, В'єтнам, Киргизстан, Фінляндія - в цих країнах є чим здивувати кожного професійного рибалки чи рибалки-початківця. Тому, тягни, поки клює!
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Закрити
Outlook facebook page