Що вони їдять: Азербайджан
Гастрокритики з усієї планети хоч і готові сперечатися про смакові якості певної кухні, особливо, добре її дегустуючи, завжди сходяться в одному: коли йдеться про їжу Азербайджану: ці страви одні з найсмачніших і найдавніших на Землі. Завдяки географічним особливостям азербайджанська культура поєднує традиції кавказьких країн і держав Сходу, зокрема, Ірану. Усе це позначилося як на способі життя місцевих жителів, так і на їхній культурі харчування.
Витративши на це певний час, можна підрахувати, що азербайджанська кухня налічує щонайменше дві тисячі самодостатніх страв. З таким показником мало де можуть позмагатися, адже кожна з них заслуговує на увагу. Тому до їжі в Азербайджані ставляться з неприхованою повагою і навіть кажуть не «прийшли поїсти», а «їжа прийшла». Тамтешнє застілля – це, мабуть, одна з найкращих подій, що може статися в житті іноземця. Тривати воно може понадь добу. І мова навіть не про свято, а лише про «сіли перекусити». У них так прийнято – сидіти, їсти, пити чай, спілкуватися. Годину, дві, три, цілу ніч, наступний ранок і так далі…
Фото lovestorie.ru
Весь цей час вас частуватимуть різноманітними за своїми смаковими якостями стравами. Головні з них – плов, баранина, кутаби (місцеві пиріжки з м’ясом) і супи. Особливість азербайджанської кухні – поєднання м’яса не з овочами, а з фруктами. Саме це відрізняє їхній шашлик від грузинського чи вірменського. А східний вплив додав ще один важливий аспект – використання пряностей і спецій, якими щедро посипають їжу. Найбільш популярні – фенхель, базилік, шафран і коріандр. Хоча, звісно, і про свіжі овочі, вирощені за сприятливих екологічних умов, тут теж на забувають.
Що стосується з порядку подачі страв, то зазвичай усе починається з невинного запитання: «Чи не хочете чаю?» До нього відразу виносять закуски – сири, маринади, соління. Далі йдуть соковитий шашлик із баранини або запашний плов з овочами , або найніжніша долма, хоча у 90% випадків подадуть усе разом. Уже після основних страв виносять суп – або у горщику легендарний піті, який готують із нуту, яловичини, аличі, картоплі і перцю, або довгу, кисломолочний суп із фрикадельками і зеленню. Загалом у кулінарній традиції Азербайджану понад 30 перших страв, і кожна з них заслуговує на увагу. А звичці їсти їх після основної трапези уже багато тисячоліть – вважають, що так краще засвоюється.
Фото itinari.com
Після супу знову виносять чайник і спеціальні грушовидні стакани армуди, і, коли здається, що в тебе вже нічого не влізе, починається час десертів, від яких теж не виходить відмовитися. Щербети, випічка, бакинське кураб’є, шекінська пахлава, сушені фрукти, горіхи, сиропи, варення – від усього цього вже буквально виносить, та зупинитися не виходить. І все це знову ж таки під душевні розмови на тлі дивовижної природи. А далі….далі все починається знову – знову закуски, знову головна страва – цього разу вже запечений баранчик із баклажанами і помідорами або ж смажена осетрина, знову тарілочка довги «для засвоєння», і ти або лопаєшся, як повітряна кулька, або продовжуєш їсти.
Зараз кількість туристів, що прибувають до Азербайджану, зростає з кожним роком. Ця країна цікава своєю дивовижною екосистемою, подібною до якої нема ніде у світі, і стародавніми містами. А от місцева кулінарія – це не менш важлива спонука вирушити в цю країну, оскільки багато говорити і писати про таку кухню – справа невдячна, її слід пробувати. Так що коли вам потрапить до рук якийсь буклет чи пропозиція гастро-туру в Азербайджан, повірте, у буклеті знають, про що кажуть, і їхати потрібно без сумнівів. Хоча б для того, щоб вам лише «запропонували чаю».
Фото twitter.com
Головне фото sbs.com.au
