RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Історія створення фільма "Нескінченна історія!

Історія створення фільма "Нескінченна історія!

Фантастична повість про хлопчика Бастіана, який викрав книгу з амулетом на обкладинці, і пригоди хороброго Атрейу – «Нескінченна історія» по праву вважається культовою. Ця кінокласика знята 1984 року, до комп’ютерної графіки, до віртуальних студій, до намальованих на екрані чудес. І мало хто знає, що являв собою зворотний бік цієї стрічки.

А там – і справжні болота з комахами, і некеровані равлики з моторчиками, і актори, які махають волохатими лапами вервольфа. Якщо поставити «Історію» в один ряд із сучасними «Хроніками Нарнії», то режисерові першої, Вольфгангу Петерсену, довелося виконувати буквально ювелірну роботу зазубреною столовою ложкою. Заняття не лише «нескінченне», а й «нескінченно складне».

У 80-ті спецефекти народжувалися за принципом очманілих ручок, із замовлених, а часом і просто підручних матеріалів. Тож усіх казкових персонажів «Нескінченної історії» можна було помацати руками. Власне, доторкнутися до багатьох із них цілком реально і зараз. У музеї Bavaria Film Studios можна запросто піднятися на шию епічному літаючому дракону Фалькору (вражаюча 15-метрова конструкція з каркасом із авіаційної сталі). Сил на її виготовлення витратили неміряно: тулуб ляльки було вкрито 10 тисячами лусочок і обклеєно центнером ангорської вовни рожевого кольору. Одна тільки миловидна собача морда важить під сотню кілограмів, а всього у цього саморобного велетня 16 рухомих деталей, які управлялися 36 снастями.

Створення кам’яного гіганта Скелеїда супроводжувалося не меншим розмахом – було виготовлено цілих три моделі, найпростіша з яких, навіть у сидячому положенні, досягала висоти 1,6 метра. Друга – персонаж верхи на своєму кам’яному велосипеді – важила добрий центнер. При цьому у нього могли рухатися тільки очі та ноги, а от сам транспортний засіб був цілком їздовим – виручив вбудований електромотор. Втім, механізми і ляльки були не скрізь. В епізоді, де кам’яний чоловік злазить з веломобіля, не впоралися без допомоги актора. Для цього створили неймовірно важкий і жаркий гумовий костюм, у якому просто дихати і рухатися вже було досягненням. Підтверджує це той факт, що одного разу «дублер» Скелеїда спіткнувся, впав навзнаки і... без допомоги колег не зміг піднятися.

За аналогією до велосипеду функціонуючий мотор було вбудовано і в равлика, і це незважаючи на те, що додатково ним управляли сім ляльководів. Щоправда, навіть такого контролю виявилося недостатньо, і якось під час зйомок равлик на великій швидкості злетів з рейок, ледь не покалічивши актора, який сидів на ньому. Втішає те, що цей гонщик використовувався на майданчику фільму всього три дні і обійшлося без жертв.

Сонний кажан в реальності був понад 2 метри довжиною. Для того щоб він «ожив» у кадрі, двоє ляльководів накачували хутро, імітуючи дихання, а ще один управляв ніздрями і повіками.

Гігантську 15-метрову черепаху Морлу в повний розмір не виготовляли. Замість цього окремо створили рухому мордочку і панцир із замаскованого водного атракціону. Незважаючи на всі хитрощі, 12-річному Атрейу в епізоді все одно довелося б падати з великої висоти. Дитину зрештою забрали з кадру і задіяли єдиного у світі професійного каскадера з комплекцією підлітка.

У ролі величезного вовка-перевертня Гморка спочатку хотіли використати датського дога. Однак, примірявши на собаку грим, довелося визнати, що вона навіть у камуфляжі не схожа на персонажа. У результаті ситуацію знову врятувала лялька, з рухомими очима, губами, носом і навіть язиком. Сцену ж, де монстр женеться за Атрейу, вирішили знімати від особи переслідувача: для цього на платформу поклали актора з надітими волохатими лапами, який активно розмахував ними в повітрі. Ось такі елементарні «шви» на вивороті, здавалося б, реалістичної погоні.

Та найбільше труднощів виникло з казковими декораціями, у тому числі з Вежею зі слонової кістки, де мешкала Імператриця Фантазії. Модель вийшла, що не кажи, вражаючою, однак яскрава лампа, якою вона підсвічувалася зсередини, і аномальна спека того літа не пішли їй на користь... Башта помітно підплавилась прямо на майданчику.

Окремо варто розповісти про створення Боліт Суму. Режисер вирішив не мудрувати, і з найближчих територій осушувальних робіт завезли кілька вантажівок звичайної багнюки. Не врахували тільки однієї дрібниці: в натуральному місиві причаїлися зовсім не бутафорські личинки. Через спеку та палючі софіти на знімальному майданчику розплодилися полчища комарів і мошкари – робота перетворилась на тортури. У результаті справді «сумну» «жижу» довелося терміново вивозити і замінювати на штучну, а фахівці ще два дні витравлювали комах.

Думаю, усі пам’ятають найтрагічніший епізод, коли вірний товариш Атрейу, кінь Артакс, падає духом і приречено тоне у прірві... Та де там! У реальності кінь не збирався здаватися й наполегливо вилазив із резервуара з багном. Промучившись з ним два тижні, дресирувальник був змушений виписати іншу тварину. І знову конфуз – привезли не білого, а буланого скакуна. Довелося перефарбовувати.

Наостанок варто сказати, що, пройшовши через усі дев’ять кіл знімального процесу, перед творцями раптом намалювався десятий – несхвалення письменника. Міхаель Енде, автор однойменного роману, був вкрай розчарований фільмом і навіть вимагав припинити зйомку. Мовляв, за книгою хлопчик Бастіан мав страждати від зайвої ваги, Імператриця – бути сніжно-білою блондинкою, а Атрейу – мати зелену шкіру і синє волосся. Енді навіть подав до суду, та, на щастя кіноманів, програв, і «Нескінченна історія» таки побачила світ.

Вам это будет интересно:
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
У Києві відкрилась виставка азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Закрыть
Outlook facebook page