Усе в топку?

По краплинці

Японська машина Genepax, випущена у 2008 році, розганяється до 80 км/год завдяки лише одному літру води. Напевно, всі скептики і критики, які ще недавно розповідали про утопічність такої можливості, будуть тепер не настільки категоричні. Двигун використовує електрони водню, а самі розробники заявили, що для його функціонування потрібні лише повітря та вода. На жаль, на широкий ринок Genepax так і не вийшла, а 2009 року сайт компанії взагалі закрився. 

Подальша доля саме цієї фірми невідома, однак сам факт того, що подібна технологія реальна, не залишає сумнівів, і про «водні кари» ми ще обов'язково почуємо.

Замість WC – бензобак

У Шотландії повним ходом йдуть експерименти, спрямовані на отримання нового біопалива... із сечі. Тамтешні фахівці використовують досвід американських вчених, яким вже вдалося «вивудити» з продукту людської життєдіяльності водень, а його там у 2-3 рази більше, ніж у воді. І нехай машини, що працюють на жовтуватій рідині, ще не розсікають траси і шосе, у недалекому майбутньому вони можуть з'явитися. При всьому, здавалося б, гуморі проекту, він дуже перспективний – зв'язок між атомами в сечі слабший, ніж в інших рідинах, а це суттєво полегшує процес виділення водню, без якого авто не поїде.

Повітря, повітря і ще раз повітря

Ця схожа на іграшку французька машина не претендує на участь у перегонах, що цілком логічно – її максимальна швидкість всього 35 км/год. Однак у неї свої переваги: для руху їй потрібне лише стиснене повітря. Якщо ж ви не настільки запеклий захисник природи і додані кілька крапель бензину не змусять вас страждати від докорів сумління, то можна спробувати й полихачити на подібній крихітці, розігнавши її до 90 км/год. 

У наших автосалонах цього дива науки і техніки ще немає, а от у Європі й США такі машини вже почали продаватися по 20 тисяч доларів.

Не тільки кава буває в гранулах

Цей шведський позашляховик Bioracer компанії Precer працює на спеціальних гранулах-пелетах, які виготовляються з тирси, стружки та інших біовідходів (здебільшого деревних). Окрім цього, машинка підживлюється ще й від мережі, що дозволяє їй вважатися екологічною «в квадраті». Без підзарядки вона здатна пересуватися протягом не менше 3 годин. Ну а якщо розетки поруч не знайшлося – вперед, засипайте пелети. Залежно від налаштування джипа приблизний розрахунок такий: 1,5-2 кг гранул на 10-15 миль. 

Можливо, зараз ці цифри і не викликають великого захвату, однак у майбутньому вони стануть більш вражаючими – для цього вмілі шведи працюють не покладаючи рук.

«Оліїстий жук»

Німецька компанія Volkswagen вже давно привчила своїх клієнтів і шанувальників до того, що новітні технології – синонім її діяльності. Напевно, тому й не варто дивуватися напису на дверях легендарного «Жука». Ця модель дійсно заправляється олією. 

Виходить, замість АЗС її власникам можна їхати в чебуречну і, крім їжі, запастися відразу й паливом, «зібравши» його з величезних сковорідок. Пробні екземпляри, до речі, вже введено в експлуатацію.

Звісно, п'ять варіантів палива, які ми навели вище, – крапля в морі порівняно з кількістю машин, що заправляються «олдскульним» бензином. Проте свого часу людство скептично ставилося до багатьох предметів побуту, без яких ми тепер не можемо уявити наше життя. Тож не варто відразу бракувати «фруктові» чи «олійні» двигуни – хтозна, можливо, через якихось 10-20 років (що для історії – та ж крапля в морі) на заправках відчуватимуться зовсім інші запахи, аж ніяк не схожі на бензин.

Ілюстрації: Frits Ahlefeldt