RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Сьогодні будемо ламати стереотип про те, що цигани – здебільшого бідні бездомні жебраки, які бродять вулицями, так і норовлячи щось «нелегально» виманити у чесних громадян. Для цього прямуємо в один з кварталів молдавського міста Сороки. Дво-триповерхові хороми з позолоченими куполами засліплять вас, як гіпнотичні маятники...

Ласкаво просимо до циганської столиці світу! Величезний квартал населяють виключно представники цього народу, до того ж найбільш цивілізовані, як вони про себе кажуть. Ця місцевість манить всіх гостей Молдови, ніби її мешканці, які володіють циганською магією, приворожують сюди приїжджих. Багато відвідувачів навіть не в змозі повірити, що всі шикарні особняки і котеджі, схожі на будівлі якогось елітного заміського селища, перебувають у власності ромів. Самі жителі, з золотими сережками, червоними сорочками і квітчастими спідницями, охоче приймають мандрівників, занурюючи їх у свій побут і звичаї. 

За «позолочену ручку» вас нагодують, долю щасливу наворожать і навіть познайомлять з бароном Сорок і всієї Молдавії – сивобородим Артуром Чераре. При хорошому настрої і відсутності «державних» справ він охоче поспілкується з туристами, а може, навіть затягне під власний акомпанемент на баяні «Ай, ромале, ай, чявале!».

Циганський квартал, що розкинувся на пагорбі, молдавани зі своїми куди скромнішими житлами, розташованими в низині міста, прозвали «дзвінкою горою». Особливо гучним він стає в осінньо-весняну пору – сезон весіль. Бубни, монети і підкови коней вистукують практично безперервно, створюючи суміш різноманітних ритмів і мелодій. Весілля – втім, як і інші свята – цей народ відзначає довго і масштабно, збираючи всіх родичів, друзів, сусідів і їхніх онуків до останнього коліна.

Спілкуючись з місцевими, можна не боятися стати жертвою гіпнозу і поїхати додому без сережок і грошей. Заможним ромам ні до чого незаконно клянчити у туристів цінні речі, адже це означає моментально стерти весь колорит містечка і заново відродити думку про циган-шарлатанів. Також абсолютно безпечно бродити лабіринтами вулиць, роздивляючись будівлі. Як не старайся, увагу від зразків місцевої архітектури так просто не відірвеш. Кардинально відрізняючись від сучасних російських і європейських дизайнів, вони є чимось абсолютно новим і незвичним для очей. Величезна кількість, здавалося б, непоєднуваних між собою деталей: різьблені дерев’яні рами, пластикові балкони, кольорові вітражі, гіпсова ліпнина... Такий «вінегрет» простежується в дизайні практично всіх маєтків. Якби власником подібних хором був європеєць – його б вважали людиною з поганим смаком, але в контексті цієї культури все виглядає навіть дуже органічно.

За витворами тутешнього зодчества можна обчислювати статки господарів. Чим вищий будинок – тим більше коштів. Незважаючи на те, що цей народ славиться дружелюбністю, своє житло кожен намагається вибудувати хоч на одну цеглинку вище, ніж у сусідів. До речі, гори цегли, бетономішалки, кам’яні блоки та інші атрибути ремонту поряд з більшістю осель знаходяться постійно. Мимоволі думаєш, а чи не спеціальна це задумка ландшафтних дизайнерів? Усе простіше: хитрі місцеві й тут змогли обійти закон. У Молдові податки з «неготових» будинків не стягуються або ж їх суми значно менші. Тому у «вічному будівництві» живуть майже всі.

Найкрасивіший, навіть «по-європейськи» стильний і практично єдиний добудований особняк, звісно ж, у барона. Зведені чотириповерхові стіни з червоної цегли оточує надійний кований паркан. За ним у дворі постійно чекають пасажирів дорогі авто, що належать чи то самому королю, Артуру Чераре, чи то іншим серйозним особам, які приїхали до «столиці» вирішувати «державні» справи.

Вам це буде цікаво:
Замість Риму та Афін: наймолодші міста планети
Старовинні міста з їхніми пам’ятками архітектури, традиціями й атмосферою – це, безумовно, знахідка для туриста, оскільки саме в них можна багато дізнатися про ту чи іншу країну і її жителів, краще зрозуміти їх. Утім, серед мандрівників можна виділити й іншу групу за інтересами – любителів урбанізму і сучасного містобудування.
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Молдавський фенікс або ласкаво просимо до Бєльців!
Якщо ви вирушаєте у Молдову, неодмінно зазирніть у Бєльці. Місто, назва якого дослівно перекладається як… «болото», оточує гостей атмосферою затишку і комфорту: потрапивши сюди, почуваєшся як удома… Відвідавши Бєльці, ти ніби повертаєшся в недавнє минуле. Чисті бульвари, просторі вулиці, штучні озера як вічна ода людини природі.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Вище за всіх! Оглядові майданчики світу
Природа подарувала світові чимало вершин, котрі щохвилини дарують відвідувачам безкрає почуття свободи. Міста зводять хмарочоси, хизуючись одне перед одним і, не вдовольнивши амбіції, будують оглядові майданчики на рівні висоти пташиного польоту. Пурхаючи від континенту до континенту, затамувавши подих, милуємося оглядами нашої планети.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Напередодні початку нового навчального року ми просто не могли не надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів найбільш вражаючими університетськими містечками і кампусами. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Марцишор/Баба Марта урочисто відзначають у Києві
12 березня у приміщенні Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського за ініціативи Посольства Республіки Болгарія, Республіки Молдова та Румунії за підтримки Міністерства культури України та проекту OUTLOOK відбулася дружня зустріч весни у Києві.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Закрити
Outlook facebook page