RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Молдова. «Позолоти ручку» – в глобальному масштабі

Сьогодні будемо ламати стереотип про те, що цигани – здебільшого бідні бездомні жебраки, які бродять вулицями, так і норовлячи щось «нелегально» виманити у чесних громадян. Для цього прямуємо в один з кварталів молдавського міста Сороки. Дво-триповерхові хороми з позолоченими куполами засліплять вас, як гіпнотичні маятники...

Ласкаво просимо до циганської столиці світу! Величезний квартал населяють виключно представники цього народу, до того ж найбільш цивілізовані, як вони про себе кажуть. Ця місцевість манить всіх гостей Молдови, ніби її мешканці, які володіють циганською магією, приворожують сюди приїжджих. Багато відвідувачів навіть не в змозі повірити, що всі шикарні особняки і котеджі, схожі на будівлі якогось елітного заміського селища, перебувають у власності ромів. Самі жителі, з золотими сережками, червоними сорочками і квітчастими спідницями, охоче приймають мандрівників, занурюючи їх у свій побут і звичаї. 

За «позолочену ручку» вас нагодують, долю щасливу наворожать і навіть познайомлять з бароном Сорок і всієї Молдавії – сивобородим Артуром Чераре. При хорошому настрої і відсутності «державних» справ він охоче поспілкується з туристами, а може, навіть затягне під власний акомпанемент на баяні «Ай, ромале, ай, чявале!».

Циганський квартал, що розкинувся на пагорбі, молдавани зі своїми куди скромнішими житлами, розташованими в низині міста, прозвали «дзвінкою горою». Особливо гучним він стає в осінньо-весняну пору – сезон весіль. Бубни, монети і підкови коней вистукують практично безперервно, створюючи суміш різноманітних ритмів і мелодій. Весілля – втім, як і інші свята – цей народ відзначає довго і масштабно, збираючи всіх родичів, друзів, сусідів і їхніх онуків до останнього коліна.

Спілкуючись з місцевими, можна не боятися стати жертвою гіпнозу і поїхати додому без сережок і грошей. Заможним ромам ні до чого незаконно клянчити у туристів цінні речі, адже це означає моментально стерти весь колорит містечка і заново відродити думку про циган-шарлатанів. Також абсолютно безпечно бродити лабіринтами вулиць, роздивляючись будівлі. Як не старайся, увагу від зразків місцевої архітектури так просто не відірвеш. Кардинально відрізняючись від сучасних російських і європейських дизайнів, вони є чимось абсолютно новим і незвичним для очей. Величезна кількість, здавалося б, непоєднуваних між собою деталей: різьблені дерев’яні рами, пластикові балкони, кольорові вітражі, гіпсова ліпнина... Такий «вінегрет» простежується в дизайні практично всіх маєтків. Якби власником подібних хором був європеєць – його б вважали людиною з поганим смаком, але в контексті цієї культури все виглядає навіть дуже органічно.

За витворами тутешнього зодчества можна обчислювати статки господарів. Чим вищий будинок – тим більше коштів. Незважаючи на те, що цей народ славиться дружелюбністю, своє житло кожен намагається вибудувати хоч на одну цеглинку вище, ніж у сусідів. До речі, гори цегли, бетономішалки, кам’яні блоки та інші атрибути ремонту поряд з більшістю осель знаходяться постійно. Мимоволі думаєш, а чи не спеціальна це задумка ландшафтних дизайнерів? Усе простіше: хитрі місцеві й тут змогли обійти закон. У Молдові податки з «неготових» будинків не стягуються або ж їх суми значно менші. Тому у «вічному будівництві» живуть майже всі.

Найкрасивіший, навіть «по-європейськи» стильний і практично єдиний добудований особняк, звісно ж, у барона. Зведені чотириповерхові стіни з червоної цегли оточує надійний кований паркан. За ним у дворі постійно чекають пасажирів дорогі авто, що належать чи то самому королю, Артуру Чераре, чи то іншим серйозним особам, які приїхали до «столиці» вирішувати «державні» справи.

Вам це буде цікаво:
Молдавський фенікс або ласкаво просимо до Бєльців!
Якщо ви вирушаєте у Молдову, неодмінно зазирніть у Бєльці. Місто, назва якого дослівно перекладається як… «болото», оточує гостей атмосферою затишку і комфорту: потрапивши сюди, почуваєшся як удома… Відвідавши Бєльці, ти ніби повертаєшся в недавнє минуле. Чисті бульвари, просторі вулиці, штучні озера як вічна ода людини природі.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Вище за всіх! Оглядові майданчики світу
Природа подарувала світові чимало вершин, котрі щохвилини дарують відвідувачам безкрає почуття свободи. Міста зводять хмарочоси, хизуючись одне перед одним і, не вдовольнивши амбіції, будують оглядові майданчики на рівні висоти пташиного польоту. Пурхаючи від континенту до континенту, затамувавши подих, милуємося оглядами нашої планети.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок...
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Напередодні початку нового навчального року ми просто не могли не надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів найбільш вражаючими університетськими містечками і кампусами. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Марцишор/Баба Марта урочисто відзначають у Києві
12 березня у приміщенні Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського за ініціативи Посольства Республіки Болгарія, Республіки Молдова та Румунії за підтримки Міністерства культури України та проекту OUTLOOK відбулася дружня зустріч весни у Києві.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку напередодні новорічних свят. Тому ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Закрити
Outlook facebook page