RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Варанасі: місто-крематорій

Варанасі: місто-крематорій

Автор: 23.02.2019 | подорожі, Індія
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.

Згодом «архітектор» пішов у гори, залишивши святе місце людям для їхнього тлінного життя. Проте культ зберігся, тому Варанасі вважається одним з головних місць паломництва всіх індуїстів і мало не релігійною столицею держави.

Фото zastavki.com

Якщо на деякий час відкласти його духовне значення і поглянути збоку, то побачимо, що це цілком розвинене місто. Розкинувшись на березі великого Гангу, воно є головним центром з виробництва бенареського шовку. У Варанасі живе багато мусульман, які тчуть, а індуси, в свою чергу, продають. Ось така колективна праця.

Завдяки цій продукції і в цілому розвиненій легкій промисловості, місцеві живуть досить непогано, та й сам мегаполіс приваблює все більше мешканців і туристів. Він цілком сучасний, узяти хоча б новенький аеропорт. І все ж це Індія, яка у більшості асоціюється з кварталами, забитими людьми, і невгамовною торгівлею.

Практично всі вулиці, де життя минає напоказ – починаючи з приготування їжі і закінчуючи підготовкою до похорону – ведуть до Гангу, а точніше до гхат, східців, які спускаються до самісінької води. У місті їх понад 80, і всі вони по-своєму священні. На світанку тисячі людей користуються ними,щоб здійснити омовіння в головній річці країни. І саме на гхатах відбувається те, завдяки чому місто відоме на весь світ – спалення людської плоті.

Ми не будемо попереджати, мовляв, «людям зі слабкими нервами далі не читати і не дивитися», адже від цього Варанасі не перестане бути крематорієм у режимі нон-стоп, а допитливим корисно розширювати кругозір, щоб знати і розуміти не тільки те, що у дворі відбувається. Так ось, щоранку тисячі живих і мертвих заповнюють набережну. Серед них можна побачити як бідноту із сусідніх сіл, так і мільярдерів з Делі чи Лондона.

За древніми традиціями, скупатися в Гангу рано вранці – подібно молитві. Тому місцевий люд забігає туди перед роботою буквально на п'ять хвилин. Ну а для інших берег річки стає фінальною крапкою земного шляху. За давнім індійським звичаєм вважається, якщо труп спалили на гхатах Варанасі, а останки кинули у воду, то душа мертвого виривається з циклу реінкарнацій і відбуває в заповітну нірвану.

Фото zastavki.com

Оскільки Індія – країна, де релігійні обряди вельми сильні, на набережній Варанасі можна зустріти людей, котрі роками чекають своєї смерті, аби відійти там, у священному місті. Цілісінькими днями вони сидять біля води в оточенні рідних і думають лише про одне. А оскільки ніщо людське не чуже навіть віруючим індусам, увесь процес поставили на бізнесові рейки. Крім того, що десятки компаній по всій країні беруть гроші за те, щоб доставити померлого протягом 5–7 годин на кремацію до Варанасі, тамтешні спритники, чиї контори є неподалік, заробляють безпосередньо на тих, хто вже «на місці».

Перш ніж спалити тіло, його масажують, натирають оліями і прикрашають пелюстками. Залежно від дров, уся процедура коштує від 80 доларів, але це якщо «по-багатому». Більшість ховає своїх родичів самостійно, та ще й чіпляючись до туристів з проханням про гроші.

Узагалі, гхати – це дивовижне місце, навіть, сказати б, тусовочне й наживо не таке страшне, як при описі. Якщо у вас із нервами все гаразд, то прогулятися там варто, щоб побачити на власні очі, як життя і смерть переплелися на невеликій території. На набережній роблять геть усе: медитують, виконують вправи з йоги, їдять, випивають, курять марихуану, перуть білизну, влаштовують побачення. І все це через призму повітря, яке тремтить від багать, молитов і ридань, запаху палаючої плоті. Місцевим настільки звична така картина, що вони не можуть збагнути, що тут дивного і неймовірного?

Цікаві та корисні відомості:

- Туристам варто знати, що немає закону, який би забороняв фотографувати те, що відбувається, але місцеві шахраї змушуватимуть вас купити у них ліцензію (папірець зі штампом), вимагаючи за неї 50-100 доларів. Налякати їх можна тільки своїм папірцем з офіційним штампом індійської поліції, посольства тощо.

Фото cicom.byethost17.com

- Багато хто у Варанасі п'є воду з Гангу, хоча через величезну кількість останків вона отруйна настільки, що, за дослідженнями каналу Discovery, має вбивати коня буквально після кількох ковтків. Чому місцевим не стає зле – феномен.

- У районі гхат працюють спеціальні служби, до чиїх обов'язків входить виловлювати трупи, які не затонули, і топити їх. Щороку ці хлопці виявляють і живих людей, які не вмерли під час кремації.

- Неподалік Варанасі є містечко Сарнатх, де проповідував Будда.

- Не спалюють корів, дітей до 10-ти років і вагітних жінок. Усі вони вже чи ще вважаються святими, яким не потрібно очищатися.

Головне фото wikiway.соm

Вам это будет интересно:
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Лех. На вершині світу
Спочатку не зрозуміло, це скелі притиснулися до старих буддистських храмів або стародавні споруди шукають підтримки і розради у брил. Старовинне місто Лех, що розташоване на півночі Індії на висоті трьох тисяч метрів в штаті Джамму і колись було дуже популярним серед сіркоперегінної худоби, караванів і торговців...
Джайпур. Рожеве місто. Частина 2
У Джайпурі завжди багато туристів. Місто входить у більшість світових путівників по Індії. Тут достатньо готелів, нема проблем з вибором транспорту, повно вуличних закусочних і комфортних кафе. Місцевий люд доброзичливий і завжди готовий допомогти подорожньому. Якщо до цього пориву додати ще й кілька рупій, то індійці радо поділяться інформацією...
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Закрыть
Outlook facebook page