RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Неаполь

Ми там були: Неаполь

Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!

Одна моя знайома поділилась зі мною лінком на акційні авіаквитки до Італії:

–Go! – відписав я.

–Справді? – здивувалась вона.

–А чому б і ні?

–Звучить наче круто, зробімо це!

Усе було приблизно так. Ми купили квитки, спробували знайти житло (хоча і бронювали його з телефону перед самими відльотом) і вже за кілька днів зустрілись у Львові.

Наш маршрут:

літак Львів – Неаполь (37 євро);

поїзд Неаполь – Рим (від 11 до 45 євро, про особливості італійських залізниць потім);

літак Рим – Краків (23 євро);

автобус Краків – Львів (приблизно 22 євро);

далі – кожен із нас їхав додому різними автобусами.

Отже, львівська кав’ярня. Десь із п’ятої спроби нам вдалося забронювати хостел (мандрівникам на замітку: чипована банківська карта – це musthave під час євротуризму і не тільки. Зазвичай без неї у вас не вийде ані придбати квитки, ані забронювати житло. В окремих випадках – це єдиний спосіб оплати (наприклад, часом на вокзалах квитки на певні напрямки продаються лише в автоматах, які працюють тільки з чипованими картами. Окрім того, бажано, щоб карта була валютною).

Далі – аеропорт, усі звичні процедури, доволі приємний переліт, м’яке приземлення в Неаполі, автобус до вокзалу за 4 євро і перший сюрприз: ми замовили кімнату, не звернувши уваги на інформацію про власників, а потрапили до привітних українців з Херсонщини. Господиня поділилась усіма неапольськими лайфхаками і неабияк спростила нам цим життя. За гостинний прийом ми заплатили по 18,5 євро за одну ніч з людини. Далі пощастило домовитись по 10 євро за ніч.

Отож перші враження:

сміття на вулицях, на окремих – дуже багато (не скрізь, звичайно, але навіть у дорогих районах воно є). Причина цього – так звана « сміттєва криза» – доволі складна соціально-політична проблема, яка виникла на півдні Італії близько 8 років тому. Саме тоді спеціалізовані фірми припинили вивезення сміття, оскільки всі полігони були переповнені. На вулицях Неаполя накопичилося понад 5200 тонн побутових відходів. Італійський уряд оголосив винуватцем кризи місцеву мафію – Камору, яка контролювала і контролює донині всі неаполітанські звалища;

друге – дорожній рух: на перехрестях на правила не зважають у принципі; світлофори і переходи існують для годиться; особливо безстрашно водять моторолери; а от чого в неапольців можна повчитись, то це вміння паркуватись: через вузькі вулички на пагорбах в окремих частинах міста вони змушені по-максимуму економити місце – відстань у 3 сантиметри між бамперами малолітражок там звичне явище).

У нас було два вечори, щоб побачити Неаполь. Якогось маршруту чи плану не мали, орієнтувались на кілька основних путівникових об’єктів поблизу. Отож, закупивши в найближчому супермаркеті снеків на день (приблизно 2 євро), ми почали екскурсію, ідучи навмання, куди заведе цікавість.

У неапольських перевулках чудово відчуваються всі особливості життя південної Італії: на вузьких вуличках немає поспіху, місцеві у власних крамничках, салонах, майстернях, піцеріях, кафе та пабах на перших поверхах своїх же будинків так якось безтурботно, здалось мені, проводять час. З одним сусідом порозмовляв, з іншим знайомим викурив по сигареті, ще з одним другом випив кави. Це радше схоже на відпочинок, аніж на роботу. Мені ця атмосфера запам’яталась. Невисокі будинки, стара бруківка, мопеди і метри білизни на балконах.

Один з найколоритніших районів – Centro Storico (в історичному центрі). Він досить компактний, але містить більшість архітектурних пам'яток міста.

Вулиця Spaccanapoli – основна туристична променада. З 2-кілометрової алеї можна потрапити до численних барокових соборів, площ та палаців. Однак потрібно бути максимально уважним у таких локаціях, як Rione Sanità, Forcello, Piazza del Mercato та Quartieri Spagnoli. Останній квартал — дуже бідний і взагалі має недобру славу – масове безробіття, високий рівень злочинності серед молоді, значний вплив Каморри. Власне, боятись не варто – таке є чи не в кожному великому європейському місті.

Найбільша проблема, про яку вас обов'язково попередять місцеві – вуличні крадіжки. Пильнуйте свої гаманці, телефони, камери, годинники, прикраси, сумки та рюкзаки в людних місцях. На вокзалі (площа RiazzaGaribaldi) намагайтесь не затримуватися довго, а вночі гуляти прилеглими вулицями я б не радив.

Неаполь – найбільше місто південної Італії (третє після Рима та Мілана за кількістю населення), тому ми не будемо зациклюватись на його вадах, а продовжимо насолоджуватись його чарівністю.

Отож кілька must see об’єктів цього чудового міста:

Piazza del Plebiscito (Площа муніципалітету) – центр Неаполя та найбільша площа міста. Місце проведення багатьох урочистостей, фестивалів, концертів, арт-інсталяцій і, напевно, максимальна концентрація туристів (і продавців моноподів для селфі – тренд №1 вуличних торговців).

Palazzo Reale (королівський палац) – центральна резиденція правителів Королівства Обох Сицилій. Зазвичай усі залишаються в захваті від його пишних інтер’єрів, витончених розписів на стінах і стелі, театру та внутрішнього скверу з великими скульптурами коней. Палац уміщує 30 кімнат з експозиціями Королівського музею та найбільшу державну бібліотеку південної Італії. Ціна вхідного квитка – 4 євро.

У Національному археологічному музеї зберігається одна з найважливіших і найвеличніших світових колекцій класичної археології часів древніх Єгипту, Греції та Риму і пікантна Таємна кімната, де зібрано різноманітні еротичні знахідки з Помпеїв. Вхід – 8 євро.

На площах Piazza San Gaetano та Piazza San Domenico Maggiore можна знайти масу крамниць, кафе та піцерій, послухати живу музику, скуштувати тамтешнього лімончелло та інші місцеві лікери і просто гарно розслабитись.

Ну і, звісно, набережна – 3-кілометрова Lungomare із сонячними пляжами, ресторанами та кафешками, де готують місцеві морепродукти, прокатами човнів та велосипедів, пабами та неймовірними краєвидами на Castel dell’Ovo, Везувій, острови Megaride, Capri та Неапольські пагорби. Круто і вдень і вночі.

І це лише мала частина усіх туристичних спотів – фортець, палаців, музеїв, базилік, амфітеатрів, катакомб і т.д. Там цього і справді удосталь.

Наступного дня ми з’їздили в Помпеї – давньоримське місто, поховане під попелом унаслідок виверження Везувію у І столітті н.е. Це за 40 хвилин потягом від Неаполя (2,6 євро – вартість однієї поїздки в поїзді до Неаполя). Помпеї варті окремої статті, тому скажу тільки, що масштаби open-air музею неймовірно вражають: за 4 години ми встигли лише поспіхом обійти комплекс, і це без аудіогідів та екскурсоводів. З окремих частин комплексу добре проглядається і сам славнозвісний вулкан, до якого є кілька маршрутів підйому. На висоті 1000 м з оглядового майданчика можна насолоджуватись гарним краєвидом на Неаполітанську затоку. Зазначу, вхід до музею коштує 11 євро.

Переїжджаючи з Неаполя до Рима, ми дізналися одну цікаву річ. Виявляється, на залізницях Італії потрібно знати, що з однієї платформи може вирушати 2 поїзди (або один – вирушати, другий – просто стояти), причому ні з квитка, ні з табло цього не збагнути. Підступ ми зрозуміли запізно. Нашого потяга ми так і не бачили, бо сиділи в іншому. Будьте пильні і з’ясовуйте такі речі заздалегідь. Зрозумівши, що сервіс у касах нашого перевізника не дуже хоче працювати з клієнтами (перший касир не розмовляв англійською, другий нічого не зміг пояснити, а третій просто нас підколов), ми спитали людей на вокзалі, чим доїхати до Рима, і сіли в перший же експрес, на який нам вказали. Квитків на нього ми не мали, однак подумали, що проблеми варто розв’язувати, вже коли вони з’являються). Тож контролер, глянувши на наші квитки, доволі люб’язно запропонував або вийти на наступній станції, або сплатити різницю між вартістю квитків цього і пропущеного потягів (це офіційно, оплата через термінал, з чеками.) Загалом, нам пощастило, ми придбали квитки за 11 євро і доплатили ще 13, хоча могли потрапити і на експрес за 40 євро. Нарешті милуватись навколишніми ранковими краєвидами можна було спокійно.

А тепер підіб’ємо підсумки поїздки: отже, скільки ж я там витратив за два неповні дні? Беручи до уваги вартість перельоту і квитка на потяг до Рима, перебування в Неаполі та відвідування сусідніх Помпеїв, а також численні музеї та галереї, смакування удосталь легендарною неапольською піцою, а ще трохи сувенірів, то все це цілком реально вписується в 160 євро.

Фото Романа Маткова

Вам это будет интересно:
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Найкрасивіші костьоли світу: Чарівність і божественна сила
Архітектура храмів має багату, цікаву, а часом і неоднозначну історію. Часто саме з будівництва храмів, архітектура котрих вирізнялася особливою педантичністю і хитромудрістю, розпочиналися новаторства і закладалися основи течій в архітектурному мистецтві. Сьогодні розглядаємо і насолоджуємося найяскравішими у своїй красі зразками костьолів.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Якщо в тебе 10 доларів і ти в Римі
Сьогодні OUTLOOK продовжує одну із своїх найбільш популярних рубрик розповіддю про те, як можна витратити десять вічно зелених і приємних кишені й оку у Вічному місті, в який щорічно стікаються натовпи туристів і який не перестає дивувати кожного щасливця, який побував тут! Повірте, столиці Італії є, чим вас здивувати!
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2022 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Пляжі й античність – римське передмістя Остія
Стародавній, сповнений красот і пам’яток Рим щороку приваблює понад 30 мільйонів туристів. Побачити на власні очі Колізей, сунути руку у Вуста істини і кинути монетку у фонтан Треві – мрія будь-якого мандрівника. Але мало кому відомо, що лише в 30 кілометрах від столиці є не менш приваблива і поки що не окупована туристами Остія...
Закрыть
Outlook facebook page