RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан

Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан

Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!

Мало яке містечко з населенням близько 4 тисяч жителів таке відоме у світі, як це. Лежить воно на відстані 175 км і дві години їзди від Парижа. Побудоване герцогом де Морні в середині XIX століття. Причина, яка підштовхувала родича Наполеона до цього, прозаїчна – паризька знать завжди любила добряче повеселитись і відпочити, однак робити це в Парижі, який невпинно розростався і куди день за днем усе прибував люд, їм ставало незручно. Тому вельможі «скинулись потроху», і під чуйним керівництвом дворянина з'явився Довіль – місце, де багатіїв не бентежила бідність і їм ніхто не зазирав до рота.

Сьогодні дозволити собі поїхати туди можуть люди і з середнім достатком. Однак аристократичний дух залишився і буквально витає у свіжому океанському повітрі впереміж із запахом кальвадосу. Територією, до слова, керує департамент з поетичною назвою улюбленого напою Ремарка. А неподалік виникло місто-близнюк – Трувіль, де селився персонал, який обслуговував товстосумів, і «звичайні люди». Як кажуть французи, до Довіля прийнято возити дружин, а до Трувіля – коханок.

Що запам’яталось

Сірість, суцільна всеосяжна сірість, від якої спочатку втомлюються очі. Саме таким згадується Довіль. Одразу треба зауважити, що сірість там – це не нудьга і непривабливість, а просто відчуття кольору. Напевно, воно йде від з'єднання холодних вод Атлантики, безкрайнього обрію і норманських пляжів.

Навіть на найбільш людних і забудованих вулицях тебе не полишає відчуття, що за рогом – океан. Так і хочеться зазирнути в якусь щілину в паркані або просто встати навшпиньки, щоб побачити його величність Ла-Манш з Англією «десь там».

Матеріали за темою: Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин

Якщо всі дороги ведуть до Рима, то в Довілі вони ведуть до легендарної двокілометрової дощатої набережної із назвою Планш, яку назавжди увічнив Клод Лелуш у стрічці «Чоловік та жінка». Обмовлюся, що йти до неї слід вуличками, вимощеними бруківкою, обов'язково зазираючи в льохи із сиром і кальвадосом.

На дегустаціях там наливають щедро, тому особисто я мало не поліз в океан у вересні. Сам напій мені потім доводилося куштувати ще декілька разів, але з довільським жоден так і не зрівнявся. З поїздки як сувенір я привіз 100-грамові пробники, котрі серед друзів миттєво розійшлися на ура.

Матеріали за темою: Нормандия очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк

До речі, якби я все-таки заліз у воду, але не зараз, а в XIX столітті, це б вважалося непристойним. До середини XX століття в Довілі купалися тільки простолюдини, поки Коко Шанель особисто не показала приклад у місті, де почалася її кар'єра.

Повернімося на набережну. Вона зберігає не просто сліди таких знаменитостей, як Елізабет Тейлор, Рита Хейворт, Роберт де Ніро, та багатьох інших – на пляжі є іменні роздягальні, за оренду яких зірки платили неабиякі гроші.

Прогулюючись біля води, можна дивитися на легендарні казино, де не раз програвав і Федір Михайлович Достоєвський. Під ранок на самотніх шезлонгах біля океану запросто можна зустріти чергового мільйонера, який розорився, із пляшкою шампанського, купленого за останні гроші, у роздумах про вічне.

Куди зазирнути

Як ви вже зрозуміли, Довіль – місто маленьке, тому за день його можна обійти безліч разів. Крім набережної та розважальних закладів, уваги заслуговують будинки-музеї художників-імпресіоністів, котрі жили там. Серед їхнього покоління, до речі, мало знайдеться таких, хто ніколи не працював у Нормандії. Моне, Мане, Ван Гог, творці XX століття – всі вони любили цей спокійний курорт, куди можна їхати у будь-яку пору року, адже таких періодів, як «спека під сорок» або «холод мінус 30», не буває. Теніс на свіжому повітрі, променади по набережній, грязьові ванни, свіжі та корисні морепродукти, смачнючі яблука, риболовля – усе це до послуг гостей.

Уваги заслуговує місцевий іподром «La Touques». Не дарма ж Кальвадос називають ще й «кінським краєм». Перегони, показові виступи, виставки благородних скакунів, аукціони, де за конячок викладають цілі статки – все це цікаво як дорослим, так і дітям.

Навесні у Довілі проводять знаменитий парад кабріолетів, а в липні – джазовий фестиваль. У вересні прийнято дивитись американське кіно, а взимку – оздоровлюватися в унікальному центрі «Альготерм», де можна плавати в цілющій морській воді або приймати першокласні масажі.

Загалом, у місті не буває нудно, і варіант відпочинку можна вибрати на будь-який смак. Попри те, що цей аристократичний куточок і нині цінує тишу та умиротворення, там можна і чудово повеселитись – адже, крім казино, працює безліч розважальних закладів.

Корисні поради:

Якщо ви хочете заощадити – орендувати житло дешевше у Трувілі, а в Довіль їздити розважатися.

Вечеря з вином або кальвадосом на двох у ресторані коштує приблизно 80-100 євро.

Після 9-ї вечора працюють тільки нічні заклади, жодних цілодобових супермаркетів у містечку немає.

З 9-ї вечора до 9-ї ранку паркування автівок усюди безплатне. Решту часу коштує 4 євро за 3 години.

Якщо ваша мета бути ближче до знаменитостей – селитися треба в готелі «Royal Barriere». Ціни там, звісно, досить високі, зате всім відвідувачам дарують флакончик парфумів «Hermes».

Свою подорож до Довіля необов'язково планувати через Париж, адже поруч з містом є міжнародний аеропорт.

Головне фото https://frenchparis.ru/normandie/

Вам це буде цікаво:
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау. Парадоксально, та відвідування однієї з найбідніших держав світу коштуватиме дорожче за пристойний європейський курорт.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Гайдусобосло: скупатися в золоті
Місцеві мешканці, певно, знали, що роблять, коли вирішили залити гектари своєї землі водою з дивним кольором і запахом. Сьогодні ж Гайдусобосло купає в «киплячому золоті» мільйони відпочивальників, заробляючи на цьому золото справжнє.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом. Навіть Віктор Гюго не міг стримати захоплення від подібного пейзажу, назвавши Мон-Сен-Мішель «пірамідою в океані».
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
ВІДЕО: Дивовижні міста на скелях
Наші міста буквально переповнені бетоном, склом і пластиком. Але якими б надміцними якостями не володіли будматеріали, іноді кращий фундамент - сама природа. Сьогодні в фокус OUTLOOK потрапили міста, побудовані «в» і «на» скелях.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Ми там були: Ірландія – скелі, паби і ліси лепреконів
Рідкісний турист долетить до Ірландії: країна далека, невелика, дорога і зі складним візовим режимом. Але при цьому настільки красива і не схожа на жодну іншу, що це неодмінно варто зробити. Про враження від ексклюзивної ірландської подорожі OUTLOOK розповів ТВ-редактор Кирило Тимченко.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Закрити
Outlook facebook page