За водними процедурами – в пустелю!
Багато єгипетських населених пунктів були стерті з землі ворожими арміями або піщаними обіймами пустелі. Оазис Сіва в цьому плані щасливчик. Перші житла тут виникли 10 000 років тому – і донині місто якось виживає, не в останню чергу завдяки туристичній непосидючості. За іншою версією, приїжджі тут ні до чого, і Сіва встояла, перебуваючи під покровительством Амона – давньоєгипетського верховного бога, на честь якого тут ще в VI столітті до нашої ери було зведено храм. За переказами, коли перський цар Камбіз спробував завоювати місто, його величезна армія безслідно зникла в пустелі. Деталі історія замовчує.
Фото amazontouregypt.com
Не останню роль Сіва зіграла і в долі Олександра Македонського – саме тут йому напророчили славу світового завойовника, після чого задоволений полководець заповів бути похованим у цьому ж місті. Звичайно, більшість божественних послань і передбачень тих часів мали цілком людську природу. Сьогодні можна легко в цьому переконатися, обстеживши храмові руїни і виявивши невеликі ніші в стінах, де ховалися служителі культу, які нашіптували одкровення.
Мерців єгиптяни хоронили помпезно і з розмахом, навіть у такому далекому оазисі. Щоправда, особиста піраміда не дісталася нікому, проте Гора мертвих, яка буквально нависає над містом, виглядає теж переконливо. На жаль, більшість похоронних залів були розграбовані під час війни, однак барельєфи і настінні розписи, що уникли вандалізму, чудово збереглися. А тому фотографувати портрети «господарів», якими прикрашені гробниці, суворо заборонено – структуру древніх фарб руйнує навіть така дрібниця як звичайний фотоспалах.
Фото guillenphoto.com
Якщо піднятися на вершину самого некрополя, то перед вами відкриється шокуючий своєю жовтизною вид на поселення з одного боку і на безкрайню пустелю – з іншого. Ця місцевість має назву Great Sand Sea.
Потрапивши до Сіви, ви немов за змахом руки змінюєте картинку епохи і переноситесь так далеко в минуле, що, здається, саме повітря, стіни, люди навколо знають і бачили дещо більше, ніж ви. Можливо, такий ефект справляє досить скромний набір звичних для городянина зручностей. Лікарня, школа і автобус до найближчого великого міста – ось і всі тутешні блага цивілізації. А місцевий побут майже не змінився за століття: люди так само зводять будинки з глини, вирощують оливки і фініки, жінки носять традиційний одяг, а основним транспортом залишаються запряжені ослами вози.
Фото gites.fr
За помірну плату в пару доларових купюр тут можна покататися на подібному візку, покуштувати фінікове вино і запастися найрізноманітнішими сувенірами навіть для не дуже близьких друзів. Жіночі хустки, прикраси, шкатулки, плетені кошики – усі ці вироби, виготовлені жителями Сіви, унікальні. Гортаючи туристичні нотатки мандрівників, які витратили свої кровні саме там, розумієш, що значним попитом користується саморобна автентична зброя. Замовити манджал – спеціальний зазубрений ніж з довгою ручкою для рубки пальмового листя – крім як у місцевій кузні, особливо і ніде.Photo pinterest.com
Фото pinterest.com
Перед від’їздом не забудьте навідатися до місцевих джерел. Як і будь-який оазис, Сіва живе завдяки озерам. Але, крім холодних вод, що зрошують ґрунт, тут є і насичені мінералами гарячі ключі. Найвідоміший носить ім’я Клеопатри. Вважається, що цариця приїздила сюди для прийняття цілющих ванн. Перевірити достовірність легенди неможливо. Сучасних скептиків, ймовірно, задовольнило б хіба що фото стародавньої красуні в купальнику. Втім, випробувати омолоджуюче джерело на собі може кожен і, що головне, – кожна. А занурюватися в теплу воду, погодьтеся, куди приємніше, уявляючи себе кимось схожим на прообраз Вів’єн Лі та Елізабет Тейлор. На зворотному шляху у вас як мінімум буде повне право велично поглядати на всіх зверху вниз, з ноткою зігрітої пустельним сонцем манірності. Адже ви, ймовірно, у чомусь вже стали схожі на Клеопатру, а вони – ні.
Головне фото egyptianstreets.com
