RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Від величі до небуття: інки

Від величі до небуття: інки

Сьогодні жителі Перу відзначають День Пуно – неофіційної культурної столиці країни. Це місто нині веселиться і бенкетує. Пишні урочистості відбуваються тут на честь створення імперії інків. За місцевою легендою, їхні прабатьки – Манко Капак, а також його сестра і дружина Мама Окльо – вийшли з вод озера Тітікаки й поряд з ним заснували Пуно.

І все в інків було добре, допоки іспанці не почали завойовувати Південну Америку. Власне, закінчилася історія 1572 року. Саме тоді останнього правителя цього етносу, Тупака Амару, обезголовили.

Його поcлідовника - південноамериканського революціонера, який взяв його ім'я, Тупака Амару II 

(від народження - Хосе Габріель) увічнили на купюрі.

Однак були й інакші часи. У розквіт в імперії жило близько 15 мільйонів люду. І слово «прогрес» вони знали, як ніхто інший. Важко повірити, але тут уже будували дороги, зводили міста, приймали закони. Та, на жаль, усе кануло в Лету. Із приходом іспанських конкістадорів прекрасну державу було знищено. Парадоксально, що горезвісні просвітителі-європейці зіграли тут аж ніяк не гуманістичну роль.


Отже, поговорімо про головні досягнення інків.

Напевно, більшість з нас, чуючи назву етносу, у першу чергу бачать перед собою кровожерливих дикунів, що несуться, мов вихор, із купою амулетів. Як з'ясувалося недавно, ці уявлення більше стереотипні, а значить – не зовсім правильні. Учені університету в Нью-Хейвені провели цікаве дослідження. Проаналізувавши останки інків, вони дійшли висновку, що південноамериканська народність воювала не так уже й багато.

Каліцтва і рани на черепах і скелетах виявляли нечасто, середня цифра їх майже така сама, що і в мирний час. Адже оглянуті останки належать до періоду між 1000 і 1400 роками. У цей час імперія найбільше розширювалася, приєднуючи нові території. Виходить, інки завойовували дипломатією, а не кров'ю, як прийнято вважати! У зовнішній політиці величезна увага приділялася саме переговорам. Тільки у разі невдачі наставав час армійської звитяги.

Якщо порівнювати з інками європейські цивілізації, то найбільше подібностей можна знайти з Римською імперією. В обох державах будували водогони, вдосконалювали правову систему. Більше того, відомо також про випадки доставки спеціальним транспортом продуктів у важкодоступні місця! Що важливо, підкорюючи інші народи, інки не нав'язували свою релігію, демонструючи терпимість. 

Значно більше приділяли уваги торгівлі та економіці. В імперії було створено спеціальну систему документальної звітності «кіпу» , яка дозволяла максимально ефективно керувати країною в режимі реального часу.

Враховуючи, що не всі люди жили в містах, де водилися гроші, влада вигадала інший спосіб накопичення важливих ресурсів, так званий «міта». Принцип його полягав у тому, що кожен дорослий житель мав відпрацювати один місяць на рік на будівництві об'єктів державного призначення. Після цього людині було дозволено вже не платити податків.

Ще інки прославилися своїми досягненнями в культурі та медицині. Неймовірно, та лікарі тоді вміли проводити трепанацію черепа. У середньому в 90 випадках зі ста пацієнт виживав, і це в ХV столітті! Ясна річ, що анальгетиків і знеболювального не було й близько. Місцеві ескулапи використовували цілющі трави, переважно наркотичної дії.

Без сумніву, інки створили стільки всього, що не вистачить і книжки, щоб перелічити. Ми ж зупинилися на тих моментах, які підкреслюють значимість древньої цивілізації. І сьогодні, у день пам’яті інків, представники кожної держави можуть згадати своїх пращурів, адже і ми – нащадки могутніх і славних народів.

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
26 жахливих фактів про Голокост
Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку напередодні новорічних свят. Тому ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закрити
Outlook facebook page