Інша сторона шведської помпезності. Нобелівські інтриги
Читайте также: Теорія великої відмови
Для початку трохи статистики, відповідно до якої середній вік лауреата – 59 років. Він переважно народився або навесні, або взимку. «Найпопулярніші» дні народження – 21 травня і 28 лютого. Якщо говорити про національну належність, то найчастіше нагороджують американців – 43% від усіх переможців зі США, за ними ідуть німці та англійці. Що стосується представників Німеччини, в часи нацизму діячам з цієї країни було заборонено приймати відзнаку від комітету. На сьогодні щасливчики, крім слави, отримують близько мільйона доларів і 200-грамову золоту медаль з портретом мецената-зброяра.
«Миротворець» Гітлер
Одним з головних претендентів на здобуття Нобелівської премії миру в 1939 році був саме фюрер. Що вражає: його шанси злетіли після розділу Чехословаччини роком раніше. Мюнхенські угоди, підписані Гітлером разом з лідерами демократичних країн, не лише німецька, але й західна преса підносила як вияв «миротворчості», не інакше... Кажуть, тільки після нападу на Польщу, який став початком Другої світової війни, невдалого художника було викреслено зі списку кандидатів. Сьогодні ця історія видається абсурдною, але так здається лише на перший погляд, адже в 1938-му найвпливовіший журнал «Time» вибрав людиною року все того ж таки «пацифіста».
Убивця-письменник
Не тільки в номінацію «мир» потрапляють одіозні персонажі. 2000 року на здобуття премії в галузі літератури було висунуто маловідомого за межами США письменника Стенлі «Тукі» Вільямса. Свою творчість він розпочав у в’язниці, де опинився за вбивство чотирьох людей з метою пограбування. За ґратами, в очікуванні вироку, злочинець написав декілька дитячих книжок про вуличне насильство, які зробили його справжньою зіркою в Каліфорнії. «Тукі» був претендентом протягом кількох років аж до моменту, коли 2005-го губернатор штату Шварценеггер відхилив його чергове прохання щодо помилування і підписав розпорядження про страту. До слова, попри те, що золота шведська медаль Вільямсу так і не дісталася, на своїй батьківщині автор одержав декілька призів, у тому числі і премію президента.
Сміється той, хто сміється останнім
Веселих історій, пов'язаних із омріяною нагородою, теж не бракує. Виходець із СРСР, якому Єлизавета Друга надала титул «сер», Андрій Гейм прославився тим, що 2000 року його нагородили стьобною Шнобелівською премією. Цю сумнівну відзнаку йому принесла летюча жаба з досліду із діамагнітною левітацією. Здається, вчений не звернув уваги на жарт і продовжив собі спокійнісінько займатися фізикою. І вже 2010 року він спільно з Костянтином Новосьоловим розділив «нобеля» за відкриття нового матеріалу – графену. Таким чином, Гейм – єдина людина за всю історію, котра удостоїлася обох нагород.
А ще...
Вручення премій немислиме без урочистого бенкету з королем Швеції, який відбувається в Золотій залі ратуші. А при ній працює ресторан, де всі охочі будь-якої пори року можуть скуштувати страв з останнього нобелівського меню. Коштує це приблизно 200 доларів на людину.
Наймолодшим лауреатом став 1915 року 25-літній фізик Вільям Брегг. А найстаршим переможцем був Леонід Гурвіц. Свої медаль і мільйон він одержав у 90 років.
Деяким вченим пощастило здобути премію двічі, серед них і Марія Складовська-Кюрі. А ось тричі приз діставався лише організації – комітету Червоного Хреста.
Всупереч поширеній думці, Альберт Ейнштейн отримав нагороду не за формулювання теорії відносності, а за пояснення фотоелектричного ефекту.
2010 року китайський дисидент Лю Сяобо не знав, що його удостоїли такої високої нагороди в галузі миру, адже сидів у в’язниці і був позбавлений зв'язку зі світом.
У несподіваному місці радісна звістка застала письменника Гюнтера Грасса – на прийомі у стоматолога.
