Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Фото imgur.com
За останні 40 років чисельність населення Детройта скоротилася удвічі. Якщо у 1970 році там проживало півтора мільйона осіб, то у 2012-му – лише 700 тисяч. І тенденція ця, на жаль, продовжується і донині.
Фото krugom.ru
Ще в 50-х роках мешканців величезного мегаполісу почало ставати менше. Тоді це було пов’язано з тим, що забезпечені жителі переїжджали в престижні передмістя. У Детройті лишилися не найбагатші люди, і серед них був великий відсоток темношкірого населення. Через це постійно спалахували міжрасові конфлікти, які призвели до того, що «білі» почали їхати з міста. Ну а «добила» його нафтова криза 1973 року. Вона обанкрутила багато американських промислових компаній, які були вимушені або повністю закритися, або значно скоротити штат. Усі ці фактори перетворили місто на ідеальні декорації для постапокаліптичних фільмів, і цим активно користуються кіношники, адже їм не треба будувати напівзруйновані хмарочоси, вулиці з пророслими крізь асфальт деревами і реальні покинуті квартали – усього цього добра в колись промисловому серці США хоч відбавляй.
Фото aardvark.news
Населені пункти вимирають з різних причин, тому історія кожного з них унікальна. Ось, наприклад, Орадур-сюр-Глан у Франції серйозно постраждав у роки Другої світової війни. Під час знаменитої висадки в Нормандії туди увірвалися війська есесівців через чутку, нібито в містечку перебуває полонений німецький офіцер. За кілька днів масових розстрілів це місце перетворилося на безлюдні руїни. Уже після війни Шарль де Голль вирішив не відновлювати Орадур-сюр-Глан, залишивши його нащадкам як пам’ять про жахи нацизму.
Фото dvark.pl
Ще одна причина виникнення міста-примари – техногенна катастрофа. І тут ми, на жаль, розповімо про українську Прип’ять, без якої ця добірка була б неповною. Населений пункт, розташований у трьох кілометрах від сумнозвісної Чорнобильської атомної станції, було засновано у 1970 році. За задумом радянських інженерів, він мав стати процвітаючим містом майбутнього. Однак у долю 50 тисяч людей 1986 року втрутився вибух на станції і подальша евакуація. Сьогодні на території «атомограду» практично ніхто не живе, і він вже давно перетворився на місце паломництва сталкерів і туристів.
Фото pinterest.com
До речі, незважаючи на запущеність, Прип’ять досі не позбавлена статусу міста і формально підпорядковується Київській обласній раді, оскільки свого органу влади там немає.
Останнім часом «примари» з’являються навіть у найсприятливіших для життя місцях. Торік я дуже здивувався, коли мені розповіли, що в комфортному німецькому Гамбурзі є кілька безлюдних районів. Не повіривши цьому, я вирушив туди, щоб побачити все на власні очі. Як з’ясувалося, у новозбудованих Hamburg City і Altstadt вечорами практично не горять вікна, а на вулицях не зустріти людей. Усьому виною – неймовірно висока ціна на житло. Навіть викуплені квартири були придбані господарями не для того, щоб там оселитися, адже поруч майже немає ані магазинів, ані іншої інфраструктури, а в ролі інвестиції. Влада зараз намагається якось вирішити цю проблему з огляду на те, що в Гамбурзі існує гостра потреба в доступному житлі. Замість 6 тисяч необхідних квартир щороку будується тільки 4 тисячі, і це породжує серйозну дискусію в німецькому суспільстві. Тонни бетону стоять безхазяйними, а городяни, навіть зі значними статками, не можуть придбати собі житло в нових районах.
Фото deacademic.com
Подібна проблема існує і в Китаї. Там пустують не те що квартали, а цілі міста. В одному тільки Ченгуні, побудованому у 2003 році, близько 100 тисяч квартир чекають на своїх господарів.
Фото dnpmag.com
Місцева влада поки не поспішає переселяти сюди людей з 46-мільйонної провінції Юньнань. Китайці вважають, що такі міста – це свого роду «запасні аеродроми», на випадок природних катаклізмів. Тому, поки в країні є вільні для будівництва гроші, подібні населені пункти продовжуватимуть з’являтися. Ще один яскравий приклад - примарний Цаофейдянь. За задумом він мав стати новим екологічним містом.
Фото dnpmag.com
Уже 2013 року у всій Піднебесній налічувалося близько 50 мільйонів порожніх квартир, які тільки й чекають, щоб у них вселилися. А за щасливими мешканцями справа не стане, адже в цій величезній країні масово проходить урбанізація і щорічно до міст переїжджають не менше 10 мільйонів осіб.
Головне фото pinterest.com
