RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Міст на той світ

Міст на той світ

На ньому побували, здається, всі: похмурі самогубці, радісні молодята і навіть слони. Це Бруклінський міст, панове.

За винятком таких точних деталей, як протяжність, ширина аркового прогону і таке інше, цей міст ви теж напевно знаєте і бачили не один раз, особливо якщо полюбляєте голлівудські стрічки. Настільки знайому сьогодні неоготичну конструкцію почали будувати ще 3 січня 1870 року. Проект доручили інженеру німецького походження Джону Роблінгу, який не так давно приїхав до Нью-Йорка. На той момент за його плечима вже був вдалий досвід зведення мостів в Америці, та цього разу фахівець придумав революційну для свого часу технологію з використанням попередньо гальванізованих сталевих тросів.

Описаний період – час стрімкого росту «Великого Яблука». Чи не кожного року в Нью-Йорку споруджували якісь грандіозні будівлі. Тому майбутній міст над протокою Іст-Рівер був не лише необхідністю, оскільки мав зв’язати Бруклін і Мангеттен, а й наступним кроком у розвитку міста.

Проте, зрозуміло, куди ж без ложки дьогтю. У цьому випадку її роль зіграло фатальне число 13, а саме стільки років тривало зведення мосту. У результаті отриманої під час робіт травми в організм інженера Роблінга потрапила інфекція, що призвело до його раптової смерті. Добудовувати незакінчене дітище довелося синові Вашингтону. Але, як кажуть у таких випадках, біда не приходить одна. Незабаром молодший Роблінг був паралізований, тому міст закінчувала вже його мати, Емілі.

Однак тут не тільки авторам проекту дісталося на горіхи від споруди. За роки будівництва всього загинуло 27 осіб. Коли проклятий багатьма жителями Нью-Йорка міст урочисто відкрили, здалося, що всі проблеми позаду. Та на жаль. Усього через тиждень трапилася нова сумна історія. Помилкове відчуття хиткості мосту створило небачену паніку серед людей. Вони намагалися якомога швидше його покинути, збиваючи одне одного з ніг. 12 жертв тисняви згодом померли.

бруклинский мост ТЕКСТ 4.jpg

Місцева влада довго не могла заспокоїти мешканців міста, які навідріз відмовлялися навіть наближатися до горе-мосту. Щоб розсіяти неспокій ньюйоркців, чиновники пустили на прогулянку по ньому... 21 слона. Тварини без проблем перетнули його, тим самим довівши міцність споруди. А 1885 року тут знову стався смертельний випадок. Плавець Роберт Одлум вирішив встановити рекорд зі стрибків у воду. Через ушкодження внутрішніх органів за кілька днів його не стало.

Відтоді Бруклінський міст продовжує забирати людські життя. Одні пояснюють це тим, що його висота банально приваблює самогубців, а величезний потік машин час від часу призводить до аварій. Та є й інші версії. Серед жителів мегаполісу дуже популярні дві легенди. Перша розповідає про те, що під час будівництва один із робітників упав у щілину – і його заживо залили бетоном. Тепер же людям мститься його дух.

Друге повір’я говорить, що в протоці Іст-Рівер давним-давно мешкало величезне кам’яне чудовисько, якому місцеві індіанці приносили в дар жертв. Усіх все влаштовувало, але до певного часу. Будівництво так образило істоту, що вона пішла під воду назавжди. І сьогодні по-своєму продовжує збирати данину...

Хоч для одного мосту й забагато моторошних історій, він все одно лишається одним із must see мандрівника. Ну і ще улюбленим місцем для пропозиції руки і серця.

бруклинский мост ТЕКСТ 5.jpg

І наостанок – кілька характерних штрихів.

• У 2006 році проводився ремонт конструкції, і випадково було виявлено секретне бомбосховище часів Холодної війни.

• Володимир Маяковський присвятив споруді вірш, де безробітний «прыгает с моста прямо в Гудзон». На жаль, великий поет помилився, адже так стрибнути можна тільки в Іст-Рівер.

• Між Мангеттеном і Брукліном – три мости, однак масова культура чомусь найбільше популяризує саме нашого героя.

• Для пішоходів і велосипедистів є окрема смуга над проїжджою частиною.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Швейцарія: банки, шоколад та армія
Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Ми там були: Прага
Де віднайти найвужчий у Чехії готель «Clementin» завширшки всього близько 3 метрів, як вибрати між Pilsner Urquel, Krušovice і Gambrinus, коли годувати золотих коропів і чому 91-ий трамвай не такий як усі? Про це і не тільки дізналася Ельвіра Матросова. І, попри те, що це місто стоїть на Влтаві (дослівно wilth-ahwa – дика вода), воно аристократичне, стримане, спокійне, хоча і далеке від пуританства. Аромат хмелю, здоби і кави навкруги – незаперечна ознака того, що Прага з радістю стане потурати всім туристичним слабостям. Тож тримайтеся!
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?
Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена. Тут виявлять щось цікаве для себе люди з геть різними інтересами і для кожного знайдеться своя яскрава грань.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
Посольство Палестини в Україні і особисто Надзвичайний та Повноважний Посол Мохаммед Аль-Асcад організували поїздку до Палестини для журналістів, серед яких була і команда OUTLOOK. Ми запускаємо серію відеосюжетів про те, чим може похвалитися і здивувати ця країна. Починаємо з Віфлеєму!
Критичні температури: не дай собі засохнути
У тих куточках Землі, про які зараз піде мова, люди живуть за особливими правилами природи. Тут дощі не трапляються зненацька, а морози не приходять несподівано. Усе набагато серйозніше. І якщо одного разу вас занесе в один з них – будете вже підготовлені і, можливо, згадаєте OUTLOOK з вдячністю.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Закрити
Outlook facebook page