RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Розчарування туристів: від Франції до Македонії

Розчарування туристів: від Франції до Македонії

Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.

Менеджер проектів Діма Сидоренко побував в 11 країнах. І хоч у його списку є не лише такі уславлені своїми туристичними пам’ятками держави, як Італія, Франція, Іспанія, та найбільше його розчарували Польща й Німеччина. Про останню кілька вражень.beggar_schuman.jpegФото euractiv.com

Німеччина – моє розчарування.Нібито ідеальний Євросоюз: закон, порядок, добробут, спокій і чистота. Але тут тебе спіткає те, що все занадто суворо й чітко. Це, звичайно, позитивний момент, але строгість Євросоюзу насправді може бути не такою бажаною, як нам здається. Особливо, коли ти хочеш взяти пляшку вина й посидіти де-небудь у парку з красивими краєвидом міста. Але це все дрібниці. А ось, коли ти приходиш у неділю в супермаркет, а він о 17.00 вже зачинений – невесело. І виявляється, що в Німеччині все закривають о 5 вечора. Музеї можуть не працювати в неділю і в суботу цілий день. І вечорами мені не було, чим зайнятися. Мене спіткало те, що за бажання о 21.00 щось випити, то це тільки клуби. А якщо ти не любитель клубного життя, голосної музики, горланити на вухо співрозмовнику? У підсумку – надія тільки на Макдональдс. Німеччина для мене – дуже нудна країна, там нудні люди, нудні бесіди, і після Другої світової війни більшість пам’яток нецікаві. Дрезден, Кельн, Гамбург – три міста, котрі цікаво подивитися. Але мені на кожне вистачить буквально кілька годин.

Менеджер проектів у громадській організації Альона Глазкова побувала в 24 країнах і навіть вважає себе тревел-залежною. Тому що дуже любить отримувати нові враження і досвід у подорожах, котрі дають їй натхнення і свіжі ідеї для звершень у житті.

– У подорожах більше розчарувань не від місця, а від людей, ситуації чи, власне, людського ставлення. Наприклад, коли водії автобуса у Парижі беруть з вас більше грошей, ніж із місцевих. Із розчарувань по містах перше, що спадає на думку – грузинське містечко Телаві і село Кварелі: там просто нічого робити, крім пити вино. У Телаві – радянська забудова і якийсь замок. Замок виявився шматком стіни. У Кварелі ми їхали з наміром потрапити на озера Лопота, а в реальності виявилося, що вони надзвичайно далеко від цього поселення. Загалом у цих краях, окрім як на завод вин з’їздити, більше нічого робити. У Тбілісі розчарувало озеро Лісі – мілке і тепле. Утім, це бодай якась можливість поплавати за +40. І ще одне грузинське розчарування – це Кобулеті. Там, крім моря, взагалі нічого немає.

Розчаруванням для мене стало ще й чеське містечко Острава – столиця Моравсько-Сілезького краю, промисловий центр. Очікували, що там багато історичних місць, як у Празі, але нічого такого. Не дуже сподобалася болгарська столиця Софія – там дуже брудно. Єреван, вірменська столиця, – місто максимум на 2 дні, нібито ти потрапив у 90-ті. Очікувала, що буде, як у Тбілісі, – старе місто і багато пам’яток, але ні. І ще одне розчарування – Мадрид. Не знаю, чому, але це не моє місто. Скажімо, в одному з музеїв, де в окремі дні – вільнийвхід, нас не впустили, тому що ми не громадяни ЄС. Мадрид для мене завеликий. І якийсь чи то «промисловий», чи нам не пощастило – там особливо довго робити нічого.

Читати більше: На валізах: Антон Равицький

Актриса і модель Lilian Levos побувала практично у всіх країнах Європи, а також у США, Китаї, Японії, Індонезії, на Сейшелах і в Кенії. Подорожі їй приносять нову енергію і відпочинок від українського менталітету. Тому в інших країнах дівчина любить підгледіти інший, відмінний від нашого спосіб життя і мислення. Уже досхочу надивившись пам’яток, зараз Lilianстарається зануритися в місцевий побут. Адже, відчувши життя країни зсередини, на думку дівчини, ти нібито прожив нове життя на додаток до свого, першого.main_1200.jpgФото theatlantic.com

– Я настільки вдячна людина, що не буду нарікати: на Гоа риба була не та. Звісно, десь їжа смачніша, десь цікавіша культура, десь яскравіша історія, десь більш благополучно, десь якісніший сервіс – все це зрозуміло і поза сумнівами. Але насправді подорожі – настільки класне заняття, що варто радіти будь-якій можливості побувати в іншій країні. якою тебе нагородить Бог. Гадаю, розчаровують найбільше ті варіанти мандрівок, для яких треба бронювати тур на 10 днів із проживанням в готелі на першій лінії. Ти розраховуєш на відмінний сервіс, їжу і шикарні пляжі. Приїжджаєш, і щось іде не так – звісно, розчаровуєшся. Оскільки таких подорожей у мене в житті ніколи не було (я не люблю лежати на одному місці і нічого не робити), погані готелі – для мене не проблема. Можу затриматися десь тільки на 1 – 2 дні, і якщо щось у сервісі буде не гаразд, не зверну увагу і поїду. Якщо ж говорити про країни і міста, найбільшим розчаруванням стала Венеція. Справа в тому, що для мене вона була великою мрією. Ось як багато хто мріє побувати у Парижі, я марила Венецією. Для мене це був взірець романтичного місця – красивого, казкового, найбільш незвичайного. Якось узимку я там побувала. Але мій ніс не дав змоги мені насолодитися цією красою, бо в цей час у місті стоїть дуже неприємний запах: усі ці канали жахливо-жахливо тхнуть. Де б ти не був, відчуваєш сморід. Мені весь час було дуже некомфортно: тільки ходила й думала – боже, який жах, як же тут живуть люди? У супроводі такого запаху тобі не хочеться гуляти цими милими вуличками – хочеться звідси якнайскоріше виїхати! Іще розчарував Китай. Я жила там три місяці – і це, мабуть, мій найбільш негативний досвід. Єдина країна, в котру я не хочу повертатися через менталітет людей, через «чистоту», через ставлення загалом до інших людей.

Музикант Ігор Сидоренко здебільшого на гастролях побував у 34 країнах. І з-поміж них є дуже екзотичні для українського туриста, наприклад, Македонія чи Боснія і Герцеговина.03ddf286087499add21128f13832b270.jpegФото people.onliner.by

Мабуть, у мене проблема з перенасиченням. Перші тури ти постійно в захваті, а потім всі міста стали зливатися в одну неподільну купу замків, хмарочосів, парків, готелів і кав’ярень. З-поміж всього цього потоку найбільшемене приємно вразила Південна Америка: я був у Чилі, Аргентині і Бразилії. У плані туризму кумедно, що все має цивілізований вигляд, як Іспанія чи Португалія, але просто посеред вулиці з пальми на пальму може стрибати мавпочка. Але там треба нашорошити вуха через високий рівень злочинності. Пам’ятаю, в Сан-Паулу у вихідні раннім вечором на вулиці творилось щось неймовірне! З’явилась якась дика школота, котра невпинно пила, кричала і випорожнялася на проїжджій частині. Серед цього всього штовхаються якісь хлопці, котрі намагаються продавати сувеніри і пиво – таке враження, нібито ти потрапив на страшний карнавал.

Дуже неприємно здивувала в Західній Європі особливість національних кухонь, що передбачає відсутність супів. Я вперше звернув увагу на це, коли був у місті Нанті. Це туристичний центр Бретані – самісінький захід Франції. Ми вже давно звикли, що в неділю в Європі все зачинено. Але якось у понеділок до смерті захотілося супу – і ми не змогли його знайти. При тому, що Нант розташований на березі моря, і за логікою речей тут мають бути бодай якісь рибні супи. За кілька годин ми обійшли весь туристичний центр. Кругом казали: супу немає. Зрештою у місцевих ми з’ясували, що у Франції суп знайти неможливо – його там просто немає. Серед інших гастрономічних розчарувань – найгіршу піцу і пасту у своєму житті я їв в Італії. У звичайних кафе подають просто жахливо приготовлені страви. І так, традиційний італійський менталітет передбачає, що там все зазвичай дуже погано організовано. Італія найбільше не виправдала очікувань – люди здебільшого тут ліниві, багато проблем із готелями, сервісом, поселенням.

Ейфелева вежа, до речі, просто велика залізяка – не розумію, в чому її принада. Сфотографуватися неможливо – довкола багато народу, багато торговців сумнівного вигляду, котрі продають сумнівної якості кулончики з Ейфелевою вежею. Ми бачили навіть бійку між ними за місце – дуже абсурдно.DSC_1077.jpgФото pristor.ru

Іспанія і Франція сильно розчарували незнанням англійської серед місцевих і небажанням нею спілкуватися. А ще тут на вулицях часто, не вважайте за кліше, здебільшого темношкірі хлопці підходять і пропонують якісь наркотики. Також розчаровує іспанський менталітет. Місцевий промоутер барвисто жалівся нам на те, що Іспанія дуже потерпає від Євросоюзу, що Німеччина тягне з них усі гроші. А потім приїжджаємо в Сан-Себастьян, а там з 12 до 16 по всьому місту мертва сієста: працює тільки один бар, господар якого – не іспанець. Тобто ви не працюєте половину робочого дня, а потім Німеччина винувата в тому, що ви бідні?

Часто граємо в Греції – там дуже приємні, добрі, емоційні люди. Але і їм знову ж таки всі винуваті, що в них країна бідна: мовляв, Євросоюз обкрадає. А ти йдеш по Афінах і бачиш цілі покинуті квартали з графіті, де пацюки бігають вулицями, а з населення – самі безхатьки і жебраки.

Часто розумієш країну на контрасті того, що ти бачив про неї по телевізору, і того, що про неї розповідають місцеві. Але ще більше з того, що не розповідають. Ось у Македонії люди теж дуже відкриті, але в країні банально немає грошей. І вона дуже добре розкривається на контрасті із Боснією і Герцеговиною. Ми виступали в Сараєві, котре нам дуже сподобалося – красиве місто, як і вся країна. Йому дісталося під час Балканської війни в 90-ті: Сараєво півтори тисячі днів перебувало під облогою. Але зараз там повний порядок. Можна побачити, наприклад, таку картину – сучасний хмарочос, а навпроти – стара будівля з дірами від куль. Її не реставрують спеціально, щоб люди пам’ятали своє минуле і не припустилися подібних помилок. Ми настільки прониклися цими переживаннями, що, коли їхали по Македонії, жахнулися її занепаду. Ромські дітки біжать за нашою машиною… Друге за величиною місто країни Куманово – в жахливому стані.

Брюссель дуже розчарував: трафік жахливий, ніде не припаркуватися, за правилами ніхто не їздить, всюди іммігранти, все якось дуже дорого. І ці легендарні бельгійські шоколад і вафлі для мене зовсім несмачні. Прямо ось скуштував – і негарно стало. Проблеми з диким трафіком, до речі, і в Лондоні, і в Мілані – у багатьох містах, від яких нібито очікуєш цивілізованості.3Bob-the-cat-.jpgФото Фото artslondonnews.com

Головне фото memepedia.ru

Вам це буде цікаво:
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау. Парадоксально, та відвідування однієї з найбідніших держав світу коштуватиме дорожче за пристойний європейський курорт.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Фолкерк: привіт з шотландської провінції
Шотландія, з її похмурим і освіжаючим кліматом, знаменитим чудовиськом Лох-Несс і прекрасним віскі, вже давно вважається улюбленицею досвідчених мандрівників. Однак навіть знавці, рідко вибираються далі Глазго і Едінбургу, хоча саме між ними лежить маловідоме місто Фолкерк, про який наша сьогоднішня розповідь.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька зимових днів.
Закрити
Outlook facebook page